Українські компанії звикли, що з весни 2022 року отримати пільговий кредит, грант чи податкову пільгу можна без погоджень з Антимонопольним комітетом і без звітності про це. Це тимчасовий воєнний режим, а не постійне правило — і 1 вересня 2026 року Верховна Рада зробила перший крок до його згортання, підтримавши за основу законопроєкт №15437. Розбираємось, що діє зараз, що саме пропонують змінити і що бізнесу варто робити вже сьогодні.
Що таке державна допомога і чому це стосується вашого бізнесу
Базовий документ у цій сфері — Закон України від 01.07.2014 №1555-VII «Про державну допомогу суб'єктам господарювання», який набрав чинності 02.08.2017. Він визначає державну допомогу як підтримку в будь-якій формі за рахунок ресурсів держави чи місцевого самоврядування, яка надає отримувачу переваги порівняно з конкурентами і здатна впливати на економічну конкуренцію. Формою допомоги може бути не лише пряма виплата — під означення підпадають податкові пільги і відстрочення платежів, державні гарантії за кредитами, пільгові кредити й позики, дотації та субсидії, безоплатна або пільгова передача чи оренда державного й комунального майна, списання боргу або його реструктуризація на нестандартних умовах.
Щоб підтримка кваліфікувалась як державна допомога в юридичному сенсі, мають одночасно збігтися кілька ознак: ресурс походить від держави чи органу місцевого самоврядування (прямо або опосередковано, наприклад через державний фонд чи банк із державною участю); підтримка є вибірковою — тобто дістається не всім суб'єктам господарювання в галузі, а конкретному підприємству, групі підприємств чи виробництву певного товару; вона дає отримувачу економічну перевагу, якої він не отримав би на звичайних ринкових умовах; і вона здатна впливати на конкуренцію та торгівлю між суб'єктами господарювання. Якщо хоча б однієї з цих ознак немає — наприклад, підтримка доступна абсолютно всім без винятку компаніям галузі на однакових умовах, — формально це вже не державна допомога в розумінні закону, а загальна економічна політика.
Уповноваженим органом у сфері державної допомоги є Антимонопольний комітет України (АМКУ). Саме він веде реєстр державної допомоги, погоджує нові програми підтримки, оцінює, чи є конкретна допомога допустимою, і контролює дотримання правил органами, які цю допомогу надають, — від міністерств і місцевих рад до державних фондів підтримки підприємництва. Для бізнесу це означає, що навіть отримання цілком легальної підтримки не звільняє автоматично від подальших обов'язків: надавач допомоги (а іноді опосередковано і сам отримувач) має розуміти, до якої категорії ця допомога належить і які процедурні вимоги на неї поширюються.
Що призупинили з 2022 року — і чому це не назавжди
Перехідні положення на період воєнного стану до Закону №1555-VII вперше додав Закон №2134-IX від 15.03.2022, а вже за два тижні їх виклали в новій редакції Законом №2175-IX від 01.04.2022, який набрав чинності 13.04.2022, — саме ця редакція є чинною й сьогодні. Відповідно до неї, на час дії правового режиму воєнного стану та протягом одного року після його завершення чи скасування статті 6, 7, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 і 16 Закону №1555-VII, а також інші норми, що з них випливають, не застосовуються. Це саме ті статті, які регулюють процедуру попереднього погодження нової допомоги з АМКУ, критерії її допустимості та обов'язок надавачів звітувати про вже надану підтримку.
Практичний наслідок сформулював сам АМКУ у роз'ясненні №1-рр/ДД від 15.04.2022: уся державна допомога, надана суб'єктам господарювання під час дії воєнного стану, вважається допустимою, а надавачі допомоги звільнені від обов'язку подавати повідомлення про нову допомогу та звітність про чинну допомогу, надану в цей період. Формально це не скасування закону, а тимчасове полегшення процедури — прив'язане до конкретного правового режиму й обмежене роком після його завершення.
Законопроєкт №15437: що саме пропонують змінити
22.07.2026 група народних депутатів (серед ініціаторів — Богдан Кицак, Ігор Марчук, Людмила Буймістер) зареєструвала законопроєкт №15437 «Про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" щодо відновлення дії його окремих норм, особливостей їх застосування під час дії правового режиму воєнного стану та удосконалення проведення моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання». Профільний — Комітет з питань економічного розвитку.
13.08.2026 профільний комітет рекомендував включити законопроєкт до порядку денного і прийняти за основу. 01.09.2026 Верховна Рада це підтримала: за даними картки законопроєкту на сайті Верховної Ради, ухвалено рішення «прийняти за основу із доопрацюванням положень відповідно до частини 1 статті 116» Регламенту ВРУ — тобто перше читання пройдено, але текст ще редагуватимуть перед другим читанням.
Головна мета документа — повернути АМКУ повноцінний контроль за державною допомогою бізнесу і наблизити національні правила до права ЄС. Серед конкретних змін, які пропонує законопроєкт:
- гармонізація термінології з acquis ЄС — уточнюються поняття «державна допомога», «незначна допомога» (de minimis), «економічна діяльність», «послуги, що становлять загальний економічний інтерес» (SGEI), «важливий проект спільного інтересу» у розумінні Угоди про асоціацію;
- розширення повноважень АМКУ — Комітет визначатиме порядок розрахунку обсягів допомоги, умови, за яких діяльність не вважається економічною, і критерії віднесення підтримки до незначної допомоги;
- чітке визнання допустимою державної допомоги для відшкодування збитків від надзвичайних ситуацій — за умови дотримання встановлених вимог;
- оновлення вимог до реєстру державної допомоги та обсягу інформації, яку до нього подають.
01.09.2026 Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу дав висновок: проєкт закону лише частково відповідає міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері євроінтеграції та праву ЄС і потребує суттєвого доопрацювання, а також додаткових консультацій із Європейською комісією. Це означає, що остаточний текст після другого читання може відрізнятися від версії, ухваленої за основу.
Поріг «незначної допомоги»: чинні 200 000 євро проти запропонованих 300 000
Окрема категорія — незначна допомога (de minimis). Це державна допомога одному суб'єкту господарювання, сукупний розмір якої незалежно від форми і джерел не перевищує встановленого порогу за будь-який трирічний період. Така допомога вважається такою, що не впливає суттєво на конкуренцію, і на неї не поширюються найсуворіші вимоги погодження — саме тому поріг має значення для більшості малого й середнього бізнесу, який отримує підтримку через державні програми.
| Показник | Чинний режим сьогодні | Що пропонує законопроєкт №15437 |
|---|---|---|
| Поріг «незначної допомоги» | 200 000 євро за будь-який трирічний період | 300 000 євро за той самий період (норма проєктна, не чинна) |
| Погодження нової допомоги з АМКУ | Не вимагається — дія ст. 6, 7 Закону №1555-VII призупинена | Відновлюється в повному обсязі після ухвалення закону |
| Звітність надавачів про чинну допомогу | Не вимагається на час воєнного стану і рік після нього | Відновлюється обов'язковий моніторинг і звітність |
| Статус допомоги, наданої під час війни | Вважається допустимою автоматично | Отримує перехідний статус чинної державної допомоги |
Важливо розуміти: 300 000 євро — це поки що лише пропозиція в тексті, ухваленому за основу. Юридично чинним залишається поріг 200 000 євро, встановлений Законом №1555-VII, доки закон про зміни не буде ухвалено остаточно і не набере чинності.
Практичне значення порогу — не лише формальність. Якщо сукупна допомога, отримана одним суб'єктом господарювання за останні три фінансові роки, залишається в межах де мінімісу, вона вважається такою, що суттєво не впливає на конкуренцію, і надавач може не проходити повну процедуру попереднього погодження з АМКУ, обмежившись спрощеним обліком. Щойно сукупний обсяг перевищує поріг — навіть якщо це сталося через кілька дрібних програм підтримки від різних органів, а не одну велику виплату, — допомога підпадає під загальний порядок оцінки допустимості. Саме тому компаніям, які системно користуються державною підтримкою, варто вести власний облік отриманого, а не покладатися лише на пам'ять чи розрізнені документи від різних надавачів.
Особливості для зон бойових дій, окупованих територій і програм для МСБ
Законопроєкт не пропонує єдиний режим для всієї країни без винятків. У документі окремо враховано декілька практичних ситуацій воєнного часу.
По-перше, для допомоги, наданої під час воєнного стану за раніше чинними пільговими (спрощеними) правилами, строк дії якої ще не завершився, передбачено перехідний статус — вона вважатиметься чинною державною допомогою, а не автоматично незаконною після зміни правил. По-друге, для територій активних бойових дій і тимчасово окупованих територій, а також протягом одного року після завершення бойових дій чи деокупації, передбачені окремі, м'якші особливості застосування закону — прямий перехід на загальний порядок для бізнесу в таких зонах був би нереалістичним. По-третє, законопроєкт зберігає можливість для спеціалізованих програм державної допомоги малому й середньому бізнесу в умовах воєнного стану — тобто повернення контролю АМКУ не означає згортання кредитних, грантових чи гарантійних програм для МСБ, а лише повернення до прозорішого порядку їх надання.
Які форми підтримки бізнесу підпадають під означення «державної допомоги»
На практиці власники бізнесу часто не усвідомлюють, що конкретна пільга чи програма підтримки, якою вони користуються, — це юридично державна допомога зі своїми правилами. До типових прикладів належать:
| Вид підтримки | Приклад |
|---|---|
| Пільгові кредитні програми | Державні програми пільгового кредитування бізнесу за зниженою ставкою, компенсація частини відсоткової ставки за кредитом |
| Державні гарантії | Часткове державне гарантування кредитів для МСБ через уповноважені фінансові установи |
| Гранти й дотації | Безповоротна грантова підтримка бізнесу через державні фонди та програми |
| Податкові пільги і спецрежими | Знижена ставка податку на прибуток чи інші преференції для резидентів спеціальних правових режимів, зокрема Дія Сіті |
| Пільгова оренда чи викуп майна | Оренда державного або комунального майна на нестандартних, вигідніших за ринкові умовах |
Наприклад, резиденти Дія Сіті користуються окремим податковим режимом, і саме такі преференційні режими — типовий приклад державної допомоги в розумінні Закону №1555-VII: вигода надається не всім суб'єктам господарювання, а лише тим, хто відповідає визначеним критеріям. Подібна логіка діє і в резидентів індустріальних парків та інших спеціальних правових режимів із податковими чи митними пільгами: сама вибірковість пільги — головна ознака, за якою її кваліфікують як державну допомогу, а не як загальне правило оподаткування.
Ще один канал, де межа між звичайною господарською операцією і державною допомогою часто губиться, — публічні закупівлі, які самі по собі регулярно оновлюються (детальніше — в огляді останніх змін до закону про публічні закупівлі). Якщо умови участі в конкретній закупівлі чи супутній програмі підтримки дають вузькому колу постачальників перевагу, недоступну решті ринку, за рахунок державних чи місцевих ресурсів, — це також потенційно державна допомога в розумінні Закону №1555-VII. Багато отримувачів адресної підтримки для малого бізнесу — це підприємці на спрощеній системі оподаткування, тож перевірка власного податкового статусу так само варта уваги під час підготовки до можливого відновлення звітності.
Де зараз перебуває законопроєкт і що бізнесу варто відстежувати
Станом на дату публікації цієї статті проходження законопроєкту №15437 виглядає так:
| Дата | Подія |
|---|---|
| 22.07.2026 | Законопроєкт зареєстровано у Верховній Раді |
| 13.08.2026 | Профільний Комітет з питань економічного розвитку рекомендував прийняти за основу |
| 01.09.2026 | Ухвалено за основу в першому читанні, з доопрацюванням положень |
| 01.09.2026 | Комітет з питань інтеграції до ЄС визнав потребу в суттєвому доопрацюванні |
Далі документ готується до другого читання — офіційної дати на момент написання статті ще не призначено. Це означає, що конкретні цифри (зокрема поріг у 300 000 євро) і формулювання можуть змінитися до остаточного ухвалення. Бізнесу, який залежить від державної підтримки, варто стежити за карткою законопроєкту на офіційному порталі Верховної Ради, а не орієнтуватися на новинні заголовки, які часто спрощують деталі.
Що бізнесу варто зробити вже зараз
Навіть до остаточного ухвалення закону є сенс підготуватися заздалегідь, а не чекати набрання ним чинності.
По-перше, варто провести внутрішню інвентаризацію: яку підтримку компанія отримала з лютого 2022 року — пільгові кредити, гранти, податкові преференції, пільгову оренду державного чи комунального майна — і в яких обсягах. По-друге, оцінити, чи наближається сукупний обсяг такої підтримки за останні три роки до порогу незначної допомоги (200 000 євро зараз, потенційно 300 000 євро після ухвалення закону), адже саме це визначатиме, за спрощеною чи повною процедурою доведеться діяти в майбутньому. По-третє, зберігати або відновити документацію про підстави надання кожної допомоги — рішення уповноваженого органу, розрахунок обсягу, мету підтримки, — оскільки відновлення обов'язкової звітності може вимагати надати ці дані заднім числом. По-четверте, якщо компанія планує нову програму підтримки чи бере участь у структуруванні пільгового режиму (наприклад, статусу резидента Дія Сіті чи участі в держзакупівлях з особливими умовами), варто заздалегідь проконсультуватися з юристом щодо кваліфікації цієї підтримки як державної допомоги — це дешевше зробити на етапі планування, ніж виправляти постфактум. По-п'яте, варто розрізняти власну ситуацію компанії залежно від локації: якщо бізнес зареєстрований чи фактично працює в зоні активних бойових дій, на тимчасово окупованій території або поблизу лінії зіткнення, для нього діятимуть чи діятимуть окремі, м'якші правила застосування закону — і зміни в загальному режимі держдопомоги не обов'язково настануть для такого бізнесу одночасно з рештою країни.
Нарешті, варто памʼятати, що бізнес, який отримує державну допомогу, не діє в правовому вакуумі навіть під час воєнного стану: обов'язок не зловживати допомогою, використовувати її за цільовим призначенням і бути готовим підтвердити підстави її отримання нікуди не зникав, навіть коли формальна звітність перед АМКУ тимчасово призупинена. Компанії, які вже зараз готують внутрішній реєстр отриманої підтримки, опиняться в набагато вигіднішому становищі, коли — і якщо — законопроєкт №15437 остаточно набере чинності.
Поширені запитання
Чи означає призупинення статей 6–16, що зараз можна отримувати будь-яку державну допомогу без обмежень?
Ні. Призупинення стосується процедури попереднього погодження з АМКУ і звітності, а не скасування самого поняття державної допомоги чи заборони на зловживання нею. Допомога, надана під час воєнного стану, автоматично вважається допустимою за чинним законом, але це тимчасовий режим, прив'язаний до строку дії воєнного стану плюс один рік.
Чи потрібно вже зараз звітувати про отриману під час війни державну допомогу?
Наразі — ні: надавачі допомоги звільнені від обов'язку подавати звітність про чинну допомогу, надану в період дії воєнного стану. Це може змінитися, якщо законопроєкт №15437 буде ухвалено остаточно, тому варто вже зараз мати документи в порядку.
Що таке незначна допомога (de minimis) і чим вона відрізняється від звичайної державної допомоги?
Незначна допомога — це підтримка одному суб'єкту господарювання в межах порогу (нині 200 000 євро за будь-який трирічний період), яка вважається такою, що не спотворює конкуренцію суттєво, і не потребує найсуворішої процедури погодження на відміну від допомоги понад цей поріг.
Коли законопроєкт №15437 стане законом і почне діяти?
Точної дати немає. Станом на вересень 2026 року документ ухвалено лише за основу в першому читанні й готується до другого читання, причому профільний комітет з питань євроінтеграції вказав на потребу суттєвого доопрацювання тексту.
Чи стосується це малого бізнесу на єдиному податку?
Так, якщо такий бізнес отримує підтримку за рахунок державних чи місцевих ресурсів — гранти, пільгові кредити, участь у програмах для МСБ. Форма оподаткування отримувача значення не має: критерій — джерело і форма самої підтримки.
Що станеться з допомогою, яку компанія вже отримала за пільговими воєнними правилами, якщо закон зміниться?
Законопроєкт передбачає перехідний статус: допомога, надана під час воєнного стану за чинними на той момент пільговими правилами, строк дії якої не завершився, вважатиметься чинною державною допомогою, а не буде автоматично визнана незаконною заднім числом.
Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Норми часто змінюються — перед прийняттям рішень звіряйтеся з чинною редакцією актів або зверніться по індивідуальну консультацію. Команда NewFrame Legal супроводжує бізнес у цих питаннях.