Дроблення бізнесу через ФОП: ознаки, ризики та законопроєкт 2026

Що таке дроблення бізнесу і чому цього поняття немає в законі

«Дроблення бізнесу» — це розмовний термін податківців і слідчих, яким позначають штучний поділ єдиного підприємства на кількох формально незалежних ФОП із єдиною метою: утримати кожного з них у межах річного ліміту доходів платника єдиного податку та уникнути сплати ПДФО, ПДВ і ЄСВ за загальною системою оподаткування. Жодна стаття ПКУ, КК чи КпАП не містить терміна «дроблення бізнесу» — це виключно робочий термін ДПС і Бюро економічної безпеки (БЕБ), яким вони позначають певну сукупність фактичних обставин.

Типова логіка схеми виглядає так: є один реальний бенефіціар бізнесу — власник, який контролює всі ключові рішення. Навколо нього реєструються два, три або більше ФОП — як правило, родичі, друзі чи довірені особи. Кожен із них формально провадить «власну» діяльність і формально не перевищує річний ліміт доходів для відповідної групи єдиного податку. На практиці ж усі вони обслуговують одну клієнтську базу, працюють в одному приміщенні та ділять між собою ті самі ресурси.

Відсутність законодавчого визначення — це обопільний меч. З одного боку, ДПС не може автоматично кваліфікувати будь-яку групу пов'язаних ФОП як порушників. З іншого — підприємцю складніше передбачити, де закінчується легальна структура і починається зловживання: критерії оціночні, а судова практика ще тільки формується. Саме цю прогалину й покликаний заповнити законопроєкт Мінфіну 2026 року.

Ознаки дроблення бізнесу: що шукають ДПС і банки

ДПС і банки не ухвалюють рішення на підставі однієї ознаки — вони шукають сукупність індикаторів, кожен з яких окремо може мати законне пояснення. Небезпека виникає, коли одночасно фіксується п'ять і більше таких маркерів.

• Спільна адреса у формі 20-ОПП / одне фізичне приміщення. Кілька ФОП зазначають однаковий об'єкт як місце провадження діяльності без орендних договорів між собою або з власником приміщення.
• Спільний бренд, торговельна марка або вивіска. Усі ФОП працюють під однією назвою або логотипом, але ліцензійного договору на використання торговельної марки немає.
• Спільні IP-адреси при вході до електронних кабінетів ДПС. Технічний індикатор, який свідчить про те, що звітність подається з одного й того самого пристрою або офісу.
• Спільний персонал. Одні й ті самі наймані працівники або виконавці за ЦПД фактично чи юридично оформлені у різних ФОП, або переводяться між ними залежно від поточного обороту.
• Спільні контактні дані в реєстрах. Один номер телефону або email-адреса в публічних реєстрах для кількох підприємців.
• Єдина клієнтська база та замкнений цикл операцій. Клієнти переходять від одного ФОП до іншого після досягнення ним ліміту доходів; платежі між ФОП не мають економічного обґрунтування.

Окремо слід звернути увагу на банківський моніторинг. Листом НБУ від 01.11.2024 №25-0005/82615 банки зобов'язані включати подібні індикатори до своїх програм фінансового моніторингу та повідомляти про підозрілі операції. Це означає, що ризик блокування рахунків існує незалежно від позиції ДПС.

Ризики для ФОП вже сьогодні: без нового закону

Підприємці іноді думають, що ризики настануть лише після ухвалення нового закону. Це хибне уявлення: чинне законодавство вже сьогодні дає ДПС і БЕБ достатньо інструментів для донарахування податків і притягнення до відповідальності.

• Документальні перевірки ДПС. За результатами перевірки ДПС може переквалiфікувати діяльність групи ФОП як діяльність однієї особи на загальній системі та донарахувати ПДФО (18%), ЄСВ, штрафи (25–75% від суми недоплати) і пеню.
• Штраф за кожного неоформленого працівника. Відповідно до ч. 2 ст. 265 КЗпП базовий штраф становить 10 мінімальних зарплат за кожну особу — 86 470 грн у 2026 році, а до юридичних осіб та ФОП, які є платниками єдиного податку 1–3 груп, застосовується попередження. Тридцятикратний розмір (259 410 грн) настає лише за повторне таке порушення протягом двох років з дня виявлення першого.
• Кримінальна відповідальність за ст. 212 ККУ. Умисне ухилення від сплати податків наступає при несплаті понад ~4 992 000 грн (порогове значення для значного розміру у 2026 р.). Важливо: з 2021 року санкція за ст. 212 ККУ не передбачає позбавлення волі — лише штрафи. Проте БЕБ має право арештовувати активи на стадії досудового розслідування, що фактично паралізує бізнес.
• Фінансовий моніторинг. Банк може заблокувати рахунок у межах Закону №361-IX без попереднього повідомлення клієнта, якщо транзакції відповідають індикаторам ризику.

Про масштаб проблеми свідчить практика: за публічними повідомленнями ДПС, у липні 2025 року відомство виявило схеми штучного дроблення у семи торговельних мережах із сукупним оборотом понад 4 млрд грн. Справи передано до БЕБ для процесуального реагування.

Законопроєкт Мінфіну 2026: що таке «податкове зловживання»

Законопроєкт Мінфіну 2026 року розроблений на виконання плану імплементації Директив ЄС ATAD I (2016/1164) та ATAD II (2017/952) за підтримки місії EU4PFM, ОЕСР та самої ДПС. Його головна концептуальна новація — введення до ст. 14.1 ПКУ нового терміна: «податкове зловживання» (пропонований пп. 14.1.174 ПКУ).

Згідно з проєктом, операція або структура визнається податковим зловживанням, якщо виконується хоча б одна з трьох умов:

• Головна мета операції — зменшення податкового навантаження, а не отримання реального комерційного результату.
• Штучність операції — вона не має обґрунтованих комерційних причин, які міг би навести розумний суб'єкт господарювання в аналогічних обставинах.
• Дублювання без пояснення — операція повторює іншу без самостійного економічного результату.

Ключова зміна філософії: ДПС перевірятиме не лише форму документів, а й реальний економічний зміст кожної операції. Якщо раніше було достатньо мати правильно оформлений договір і акт виконаних робіт, то після ухвалення закону цього може виявитися недостатньо — перевіряючі матимуть право ставити під сумнів саму доцільність угоди. Критерії при цьому залишаються оціночними: законопроєкт не встановлює числових порогів або формалізованих тестів, що неминуче породжуватиме дискусії між бізнесом і ДПС.

Санкції за законопроєктом: що зміниться для ФОП

Законопроєкт пропонує суттєво посилити як процедурні, так і фінансові наслідки для ФОП, у яких ДПС виявить ознаки «податкового зловживання». Перелічимо ключові зміни, що випливають із оприлюдненої чернетки.

Окремо варто звернути увагу на звуження «виходу» через ст. 212 ККУ. Сьогодні добровільна сплата донарахованих податків до початку судового розгляду може бути підставою для звільнення від кримінальної відповідальності. Новий законопроєкт додає самостійні адміністративно-податкові наслідки, які не «гасяться» сплатою недоїмки: анулювання ЄП і заборона повернення на спрощену систему діятимуть незалежно від того, чи сплатив підприємець донараховані суми. Таким чином, для бізнесу, що працює на ЄП, фінансові й операційні наслідки можуть виявитися навіть болючішими, ніж кримінальна санкція.

Легальний розподіл vs дроблення: де межа

Наявність кількох пов'язаних ФОП сама по собі не є порушенням. Легальна структура відрізняється від дроблення насамперед реальною самостійністю кожного суб'єкта: власна функція, власні клієнти, окремі ресурси та незалежні підприємницькі рішення.

Практичні критерії «реальності» кожного ФОП у групі:

• Окрема юридична та фактична адреса (власний або орендований простір за окремим договором).
• Різні телефонні номери та email-адреси у всіх реєстрах і публічних джерелах.
• Окремий поточний рахунок, яким розпоряджається виключно сам підприємець.
• Власний персонал або виконавці, які не перетинаються з іншими ФОП групи.
• Самостійний цикл угод: від залучення клієнта — до підписання договору, виконання та отримання оплати.
• Наявність ліцензійного договору або договору комерційної концесії, якщо використовується спільний бренд.

Законопроєкт, попри всю його концептуальну спрямованість, не вирішує питання сімейного бізнесу. Ситуація, коли чоловік і дружина реєструються ФОП у суміжних нішах і фізично працюють разом, перебуває в «сірій зоні»: жодного чіткого критерію розмежування між законним сімейним підприємництвом і забороненим дробленням проєкт не містить. Судова практика щодо нових норм тільки формуватиметься після набрання чинності, тож підприємцям у таких ситуаціях уже зараз варто задокументувати реальний поділ функцій і зберігати первинні документи, що підтверджують самостійність кожного суб'єкта.

Що робити підприємцю вже зараз: практичний чек-лист

Очікування фінального тексту закону — неправильна стратегія: ризики існують вже сьогодні в межах чинного ПКУ і ККУ. Нижче наведено практичний чек-лист дій, які варто вжити незалежно від того, чи ухвалять законопроєкт у запропонованій редакції.

• Провести превентивний юридичний аудит структури бізнесу. Порівняйте наявну структуру із переліком індикаторів ДПС і НБУ. Виявлені збіги — сигнал для негайних змін, а не для очікування.
• Підготувати документальне обґрунтування економічної доцільності. Для кожної операції між пов'язаними ФОП має бути зрозуміла ділова мета: що саме виробляє або продає кожен суб'єкт і чому саме він, а не інший.
• Забезпечити реальну незалежність кожного суб'єкта. Окрема адреса, окремий бренд або ліцензійний договір, відокремлена клієнтська база, власний персонал — без цього будь-яке пояснення виглядатиме формальним.
• Зафіксувати реальний характер господарських відносин. Договори, акти виконаних робіт/наданих послуг, платіжні документи — первинна документація має відображати фактичне виконання, а не лише факт підписання.
• Не чекати набрання чинності новим законом. Чинні норми ПКУ (ст. 83, ст. 102), КЗпП (ст. 265) і ККУ (ст. 212) вже зараз дають ДПС і БЕБ широкі повноваження.
• За наявності сумнівів — звернутися до юриста або подати запит на індивідуальну податкову консультацію (ІПК) до ДПС. ІПК не є гарантією, але підтверджує добросовісність платника і може суттєво вплинути на позицію суду у разі спору.

Головний принцип: легальна структура захищає тих, хто може довести реальність кожного її елемента — до перевірки, а не після її початку.

Статус законопроєкту та наступні кроки

Станом на дату публікації цієї статті законопроєкт перебуває на стадії публічного обговорення і до Верховної Ради України не внесений. Чернетка, оприлюднена Мінфіном, може суттєво змінитися за результатами консультацій із бізнес-асоціаціями, ОЕСР і профільними комітетами парламенту. Окремі норми — зокрема щодо 7-річного строку перевірки та 30%-ї ставки при анулюванні ЄП — уже викликають серйозну критику з боку підприємницьких об'єднань.

Орієнтовна дата набрання чинності, якщо законопроєкт буде ухвалено у близькій до поточної редакції, — 1 січня 2028 року. Це дає приблизно два роки на підготовку, однак не скасовує поточних ризиків у межах чинного законодавства.

Для відстеження руху законопроєкту рекомендуємо:

• Офіційний сайт Міністерства фінансів України — mof.gov.ua (розділ «Законопроєкти»).
• Картку законопроєкту на сайті Верховної Ради — rada.gov.ua (після офіційного внесення).
• Офіційні роз'яснення ДПС на tax.gov.ua.

Ключовий висновок: навіть якщо цей законопроєкт не пройде у поточній редакції або буде суттєво пом'якшений, вектор державної податкової політики очевидний — перехід від перевірки форми документів до перевірки реального економічного змісту операцій. Підготуватися до цього варто вже зараз: зафіксувати реальність кожного елемента структури бізнесу, поки перевірки немає, значно простіше, ніж пояснювати її в ході документальної перевірки чи судового розгляду.

Що конкретно вважається дробленням бізнесу через ФОП?

Дроблення бізнесу — це штучний поділ єдиного за суттю бізнесу між кількома ФОП (зазвичай родичами або довіреними особами) виключно для утримання в межах ліміту доходів спрощеної системи оподаткування. Жодної окремої статті в ПКУ чи ККУ з таким поняттям немає — це робочий термін ДПС і БЕБ. На практиці перевіряється сукупність ознак: спільні адреса, бренд, персонал, IP-адреси, клієнтська база.

Які санкції загрожують за дроблення бізнесу вже зараз?

У межах чинного законодавства: документальна перевірка ДПС з донарахуванням ПДФО, ЄСВ, штрафів і пені; штраф за кожного неоформленого працівника — 10 мінзарплат (86 470 грн у 2026 р.; для платників єдиного податку 1–3 груп — попередження), а за повторне порушення протягом двох років — 30 мінзарплат (259 410 грн); кримінальна відповідальність за ст. 212 ККУ (ухилення від сплати податків) при умисній несплаті від ~4 992 000 грн; блокування рахунків через фінансовий моніторинг банків.

Чим відрізняється законопроєкт Мінфіну від чинних правил?

Законопроєкт вводить поняття «податкове зловживання» у ст. 14.1.174 ПКУ і значно розширює інструменти контролю: перевірки за 7 років заднім числом, анулювання єдиного податку як окрема санкція, підвищення ставки ЄП при анулюванні з 15% до 30%, заборона повернення на спрощену систему протягом 2 років. Принципова зміна — ДПС оцінюватиме не форму документів, а реальний економічний зміст операцій.

Чи може сімейний бізнес потрапити під ознаки дроблення?

Законопроєкт не встановлює чіткого розмежування між сімейним підприємництвом і дробленням бізнесу. Формально кілька ФОП у родині — не заборона, але сукупність ознак (спільна адреса, бренд, персонал, замкнений цикл операцій) підвищує ризики. Судова практика з цього питання лише формується. Рекомендуємо документально підтвердити реальну самостійність кожного ФОП.

Коли набере чинності новий закон і чи є підстави готуватися вже зараз?

Законопроєкт станом на момент публікації перебуває на стадії публічного обговорення і до Верховної Ради ще не внесений. У разі ухвалення він може набрати чинності з 1 січня 2028 року. Проте готуватися варто вже зараз: ризики у межах чинного законодавства реальні, а вектор державної політики — посилення контролю — незмінний.

Як законно розділити бізнес між кількома ФОП або ТОВ?

Законний розподіл бізнесу можливий, якщо кожен суб'єкт господарювання є реально самостійним: має власних клієнтів, окремі договори, незалежний персонал, самостійне прийняття рішень і підприємницькі ризики. Потрібні окремі адреси, рахунки, контактні дані та задокументована ділова мета кожної операції. Перед структуруванням — обов'язкова консультація з юристом і, бажано, отримання індивідуальної податкової консультації від ДПС.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Норми часто змінюються — перед прийняттям рішень звіряйтеся з чинною редакцією актів або зверніться по індивідуальну консультацію. Команда NewFrame Legal супроводжує бізнес у цих питаннях.