«Маска ФОП»: 8 ознак трудових відносин за новим ТК — ризики для роботодавців у 2026

Що таке «маска ФОП» і чому це ризик для бізнесу

«Маска ФОП» — це бізнес-практика, при якій компанія або підприємець укладають цивільно-правовий договір із фізичною особою — підприємцем замість оформлення трудового договору. Формально виконавець є «незалежним підрядником», однак фактично виконує ті самі функції, що й штатний працівник: приходить за графіком, підпорядковується керівнику, використовує обладнання роботодавця, отримує фіксовану щомісячну виплату. Саме тоді ФОП стає «маскою» — прикриттям для прихованих трудових відносин.

Мотивація роботодавців зрозуміла: ФОП на єдиному податку платить 5% або 3% ставку замість стандартного ПДФО 18% + військовий збір 5%, а роботодавець не нараховує ЄСВ (22% від заробітної плати). У масштабах великого штату економія вимірюється мільйонами гривень на рік. Додаткова привабливість — формальна відсутність трудових гарантій: не потрібно платити відпускні, лікарняні, вихідну допомогу. За різними оцінками, у секторах IT, будівництва, логістики та торгівлі таким чином «замасковано» сотні тисяч фактичних трудових відносин.

Держава посилює боротьбу з цим явищем одразу з кількох причин. По-перше, втрати бюджету від несплаченого ЄСВ і ПДФО критичні в умовах воєнного фінансування. По-друге, вимога законодавчо закріпити ознаки трудових відносин прямо фігурує у prior actions МВФ до нової кредитної програми — тобто прийняття відповідного законопроєкту є умовою міжнародного фінансування України. По-третє, детінізація ринку праці дозволяє розширити базу для виплат соціального страхування та пенсій, що особливо важливо в умовах воєнного та повоєнного відновлення.

Практичне визначення: ФОП є «маскою», коли він систематично, особисто та під контролем замовника виконує роботу за конкретною функцією або спеціальністю, інтегрований у внутрішні процеси компанії та економічно залежить від одного замовника — незалежно від того, як сторони назвали свій договір.

Законопроєкт №14386: статус і коли набуде чинності

Важливо одразу: законопроєкт №14386 — це ще не прийнятий закон, а проєкт нового Трудового кодексу України. Усі норми, що описуються нижче, є запропонованими, а не чинними. До набрання ним чинності діють КЗпП, Закон про зайнятість та інші чинні акти трудового права.

Хронологія просування документа така:

• 07.01.2026 — Кабінет Міністрів України схвалив проєкт нового Трудового кодексу;
• 15.01.2026 — законопроєкт №14386 зареєстровано у Верховній Раді України;
• 04.02.2026 — профільний Комітет ВРУ рекомендував прийняти документ за основу;
• перше читання заплановане на 2026 рік; остаточне прийняття залежить від парламентського розкладу та результатів узгодження в другому читанні.

Відповідно до перехідних положень проєкту, ТК набуде чинності через 6 місяців після офіційного припинення воєнного стану. За оптимістичним сценарієм це може статися наприкінці 2026 року, реалістично — у 2027-му або пізніше. Перехідний період між прийняттям і набуттям чинності є відносно коротким, тому компанії, які відкладають адаптацію «до останнього», ризикують не встигнути перебудувати документообіг.

Паралельно у ВРУ зареєстровано законопроєкт №13507, який пропонує встановити судовий порядок визнання відносин трудовими: за цим проєктом Держпраці мала б спочатку звертатися до суду, а не накладати штраф самостійно. Однак і цей документ ще не є чинним правом. За діючим КЗпП Держпраці накладає штраф власним рішенням, а роботодавець оскаржує його в суді — не навпаки. «Чекати на ТК» як стратегія є хибною: перевірки та штрафи відбуваються вже зараз на підставі чинного законодавства.

8 ознак трудових відносин: що саме перевірятиме Держпраці

Нижченаведені ознаки та правило «5 з 8» описують положення проєкту нового Трудового кодексу (законопроєкт №14386). Це запропоновані норми, а не чинне право. Остаточний перелік і поріг можуть змінитися під час другого читання.

Відповідно до п. 38 проєкту ТК, трудові відносини можуть бути встановлені за наявністю таких ознак:

• 1. Особисте виконання роботи за конкретною посадою, спеціальністю або в певній галузі господарської діяльності;
• 2. Виконання роботи за завданням та під контролем іншої особи (замовника);
• 3. Регулювання процесу праці замовником, а не виконавцем;
• 4. Виконання роботи на визначеному замовником робочому місці з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку;
• 5. Засоби виробництва, обладнання та матеріали надаються замовником;
• 6. Систематична виплата винагороди у грошовій формі за виконану роботу;
• 7–8. Решта ознак проєкту (зокрема, пов'язані з інтеграцією у виробничий процес та економічною залежністю від одного замовника) — підлягають уточненню в тексті другого читання; наводити їх як остаточні до прийняття ТК передчасно.

Правило «5 з 8»: якщо у відносинах між замовником і виконавцем виявлено 5 або більше із зазначених ознак — виникає презумпція трудових відносин. Тобто тягар доведення зворотного переноситься на роботодавця.

Варто знати: під час обговорення проєкту профспілки та міжнародні партнери (МОП) пропонували знизити поріг до 3 ознак, тоді як Мінекономіки допускало компроміс на рівні 4. Остаточний поріг буде визначено при прийнятті закону — і він може виявитися нижчим за 5, що збільшить ризики для роботодавців.

Фінансові ризики: скільки коштує «маска ФОП» у 2026 році

Фінансові наслідки виявлення «маски ФОП» розраховуються на базі актуальної мінімальної заробітної плати. Із 1 січня 2026 року МЗП становить 8 647 грн (Закон про Держбюджет-2026, №4695-IX від 03.12.2025). Саме ця цифра є базою для штрафів за ст. 265 КЗпП.

• Неоформлений працівник (перше порушення): 10 МЗП = 86 470 грн за кожну особу.
• Повторне порушення протягом 2 років: 30 МЗП = 259 410 грн за кожну особу.
• Адміністративний штраф на посадову особу або ФОП-роботодавця за ст. 41 КУпАП: від 500 до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
• Донарахування ЄСВ і ПДФО за весь реальний період відносин — без строків давності для штрафів за ст. 265 КЗпП.

Важливо розуміти: якщо компанія залучала 10 ФОПів, яких визнано прихованими найманими працівниками, базовий штраф складе 864 700 грн лише за ст. 265 — ще до донарахувань ЄСВ/ПДФО та адміністративних штрафів на керівника. При повторному порушенні ця сума зростає до 2 594 100 грн.

⚠️ Виняток воєнного часу — обов'язково врахуйте: відповідно до ст. 16 Закону №2136-IX від 15.03.2022 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», під час дії воєнного стану штрафи за ст. 265 КЗпП не застосовуються, якщо роботодавець у повному обсязі виконав припис Держпраці у встановлений строк. Тобто отримавши припис, діяти потрібно негайно — виконання припису є реальним способом уникнути фінансового стягнення. Крім того, ФОП-єдинники I–III груп при першому виявленому порушенні отримують попередження, а не фінансовий штраф за ст. 265 КЗпП — це пом'якшення, яке варто знати, але покладатися на нього як на стратегію захисту не варто.

Держпраці та перекваліфікація: як це відбувається зараз

Розуміння чинного механізму роботи Держпраці є критично важливим — адже ризик існує вже сьогодні, незалежно від долі законопроєкту №14386. За діючим КЗпП інспектор праці під час перевірки самостійно фіксує в акті ознаки трудових відносин і без попереднього звернення до суду виносить рішення про накладення штрафу за ст. 265 КЗпП. Саме роботодавець після цього оскаржує штраф у господарському або адміністративному суді — не навпаки. Уявлення про те, що «Держпраці спочатку мусить іти до суду» є помилковим щодо чинного права.

На 2026 рік Держпраці затвердило план перевірок, що охоплює 18 211 суб'єктів господарювання (наказ від 26.11.2025 №196-25а). Пріоритетні галузі — IT, будівництво, торгівля, логістика. Компанії з великою кількістю ФОП-контрагентів потрапляють до групи підвищеного ризику.

Судова практика вже формує чіткі орієнтири. У справі Верховного Суду №140/10379/24 (аутсорсинг бухгалтерських послуг) суд наголосив: назва договору не має вирішального значення — суд досліджує фактичний зміст відносин. Якщо бухгалтер-«ФОП» щодня приходив до офісу, виконував постійно повторювані функції та підпорядковувався головному бухгалтеру — це трудові відносини, незалежно від того, що в договорі написано «надання послуг».

Щодо законопроєкту №13507: цей документ пропонує запровадити судовий порядок визнання відносин трудовими — тобто Держпраці мала б спочатку довести факт у суді, і лише тоді застосовувати санкції. Однак це ще не прийнятий закон. До його можливого набуття чинності діє описаний вище адміністративний порядок, і роботодавець повинен бути готовий захищати свою позицію в суді самостійно.

IT-компанії: особливі ризики і законний захист через гіг-контракт

IT-індустрія є найбільш уразливим сектором щодо «маски ФОП» — і це не випадково. Типова картина: вся команда розробки оформлена як ФОПи на єдиному податку 3-ї групи, всі вони мають одного клієнта (компанію-роботодавця), виконують однакові функції за продуктовим бэклогом, їхня робота відстежується через Jira, GitHub або інші таск-трекери, вони беруть участь у щоденних стендапах і підпорядковуються тімліду. За будь-якою змістовною оцінкою — це трудові відносини, незалежно від форми договору.

Для IT-компаній існує законний спеціальний інструмент, що прямо виключає ризик перекваліфікації: гіг-контракт відповідно до Закону України №1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки» (Дія Сіті). Ключові особливості:

• Відповідно до п. 8 ст. 17 Закону №1667-IX, укладення гіг-контракту не вважається вступом у трудові відносини і не є фактичним допуском до роботи без трудового договору;
• Дія КЗпП на ці відносини не поширюється — відповідно, штраф за ст. 265 КЗпП у разі гіг-контракту не може бути застосований;
• Гіг-працівник отримує низку соціальних гарантій (оплачувана відпустка 17 робочих днів, лікарняні), що робить модель привабливою і для виконавців.

Обмеження: гіг-контракт доступний лише для компаній — резидентів Дія Сіті. Отримання цього статусу вимагає відповідності кваліфікаційним критеріям (частка IT-доходів, кількість гіг-працівників, рівень їхніх виплат). Для non-Дія Сіті IT-компаній гіг-контракт недоступний. Вони залишаються у зоні ризику зі звичайними ЦПД: чим більше ознак трудових відносин наявне у фактичній взаємодії з ФОП-виконавцем — тим вищий ризик штрафу за перевірки Держпраці. Таким компаніям варто або рухатися до статусу резидента Дія Сіті, або ретельно аудитувати чинні договори та фактичні умови співпраці.

Чеклист для роботодавця: як мінімізувати ризик перекваліфікації вже сьогодні

Профілактика є значно дешевшою за штраф у 86 470 грн. Нижче — практичний чеклист для перевірки та мінімізації ризиків вже сьогодні, без очікування на прийняття нового ТК.

• 1. Проведіть аудит чинних договорів із ФОПами. Перегляньте кожен договір: чи є в ньому посада, графік, обов'язкова присутність, систематична фіксована плата? Ці маркери — червоні прапорці.
• 2. Перевірте реальну підприємницьку незалежність ФОП. Виконавець повинен мати інших клієнтів, власне обладнання та реальний підприємницький ризик. Якщо 100% доходу ФОП отримує від вас — це аргумент проти незалежності.
• 3. Прибрати фіксований графік і обов'язкову присутність. ЦПД має регулювати результат, а не робочий час. Якщо ФОП «зобов'язаний бути в офісі з 9:00 до 18:00» — це трудовий договір за суттю.
• 4. Предмет договору — результат, а не функція. «Розроблений модуль авторизації, переданий за актом» — це ЦПД. «Розробка програмного забезпечення в рамках команди» — це трудова функція.
• 5. Не вказуйте посаду у ЦПД. Слова «менеджер», «бухгалтер», «розробник» у тексті договору підряду є прямим індикатором трудових відносин.
• 6. Прив'яжіть виплати до актів виконаних робіт. Нерегулярні виплати, що відповідають обсягу виконаного та підтверджені актом, — це ознака ЦПД. Однакова сума щомісяця — ознака зарплати.
• 7. IT-компанії: розгляньте статус резидента Дія Сіті. Гіг-контракт повністю знімає ризик перекваліфікації за ст. 265 КЗпП — це найнадійніший правовий захист для IT-ринку.
• 8. Якщо отримали припис Держпраці — виконайте його у строк. Особливо актуально під час воєнного стану: виконання припису в установлений строк звільняє від штрафу за ст. 265 КЗпП (ст. 16 Закону №2136-IX). Ігнорування припису — гарантований штраф.
• 9. Ведіть документацію про реальну діяльність ФОП. Збережіть докази: ФОП виставляє рахунки іншим клієнтам, самостійно обирає методи роботи, має власне обладнання — це ваша доказова база в суді.
• 10. Проконсультуйтесь із юристом до перевірки, а не після. Вартість превентивного аудиту договорів — незрівнянно менша за вартість судового оскарження штрафів і донарахувань ЄСВ/ПДФО.

Коли і як готуватися: дорожня карта до набуття чинності ТК

Питання «коли набуде чинності новий ТК» залишається відкритим, однак дорожня карта вже вимальовується. Законопроєкт №14386 набуде чинності через 6 місяців після офіційного закінчення воєнного стану. За оптимістичним сценарієм (завершення воєнного стану у 2026 р.) — ТК може запрацювати наприкінці 2026-го або на початку 2027-го. Реалістичний сценарій — 2027–2028 роки. Але очікування на ТК як підстава для бездіяльності є стратегічно хибним: Держпраці активно проводить перевірки та накладає штрафи вже зараз на підставі чинного КЗпП, і план на 2026 рік охоплює понад 18 тисяч суб'єктів.

Три кроки вже сьогодні:

• Крок 1 — Юридичний аудит. Проаналізуйте всі чинні ЦПД із ФОПами на наявність ознак трудових відносин за поточними критеріями КЗпП та формуються судовою практикою (у т.ч. справа ВС №140/10379/24). Це дасть розуміння вашого актуального ризику.
• Крок 2 — Адаптація документообігу. Переробіть шаблони договорів, актів і технічних завдань так, щоб вони відображали реальний зміст відносин: результат, незалежність виконавця, відсутність постійного контролю процесу. Орієнтуйтеся одразу на майбутні 8 ознак — це захистить вас як зараз, так і після набуття чинності ТК.
• Крок 3 — Правильний вибір форматів для нових залучень. Для IT — гіг-контракт (за наявності статусу резидента Дія Сіті). Для інших секторів — ЦПД із чітким розмежуванням від трудових відносин або оформлення трудового договору, якщо відносини за суттю є трудовими. Не створюйте нових «масок ФОП», які доведеться болісно розплутувати під час майбутньої перевірки.

Чи є законопроєкт №14386 вже чинним законом?

Ні. Станом на липень 2026 року це проєкт Трудового кодексу, зареєстрований у Верховній Раді 15.01.2026. Комітет рекомендував прийняти його за основу 04.02.2026, але другого читання ще не було. Після прийняття кодекс набере чинності лише через 6 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні. До того часу діє чинний КЗпП 1971 року.

Скільки точно коштує штраф за неоформленого ФОП у 2026 році?

З 1 січня 2026 року МЗП = 8 647 грн (Закон №4695-IX від 03.12.2025). Штраф за фактичний допуск до роботи без трудового договору за ст. 265 КЗпП — 10 МЗП = 86 470 грн за кожного неоформленого працівника. Повторне порушення протягом 2 років — 30 МЗП = 259 410 грн за кожного. Важливо: у воєнний час, якщо виконати припис Держпраці у повному обсязі та у встановлений строк, штраф не застосовується (ст. 16 Закону №2136-IX). ФОП-єдинники I–III груп при першому порушенні отримують попередження.

Чи може Держпраці одразу оштрафувати без суду?

Так — це чинна норма. За КЗпП Держпраці самостійно фіксує ознаки трудових відносин в акті перевірки та накладає штраф за ст. 265 КЗпП без попереднього звернення до суду. Саме роботодавець оскаржує постанову про штраф у суді — а не навпаки. Судовий порядок перекваліфікації пропонує лише законопроєкт №13507, який ще не прийнятий.

Чи захищає IT-компанію договір із ФОП-розробником від ризику перекваліфікації?

Ні, якщо у відносинах є 5 і більше ознак трудових відносин за проєктом ТК (або аналогічні ознаки за чинним КЗпП). Для IT-компаній — резидентів Дія Сіті законним захисним інструментом є гіг-контракт (Закон №1667-IX): його укладення не вважається вступом у трудові відносини і виключає ризик штрафу за ст. 265 КЗпП. Для non-Дія Сіті компаній гіг-контракт недоступний — треба ретельно перевіряти зміст ЦПД на наявність ознак трудових відносин.

Що таке правило «5 з 8» і чи воно вже діє?

Правило «5 з 8» — норма законопроєкту №14386, ще не прийнятого. За ним відносини вважаються трудовими, якщо відповідають одночасно 5 і більше з 8 закріплених ознак. Наразі це не чинне право — Держпраці застосовує власний аналіз фактичних обставин на основі чинного КЗпП та судової практики. Зазначимо, що поріг у 5 ознак ще обговорюється: профспілки і міжнародні партнери пропонують знизити до 3, Мінекономіки допускає компроміс на рівні 4.

Якщо я отримав припис Держпраці — що робити в першу чергу?

У воєнний час головне — виконати припис у повному обсязі та у встановлений строк, і обов'язково надати письмове повідомлення органу Держпраці з копіями підтвердних документів. За умови виконання штрафи за ст. 265 КЗпП не застосовуються (ст. 16 Закону №2136-IX). Якщо припис здається незаконним — його можна оскаржити в суді протягом 10 календарних днів, але подання позову НЕ звільняє від обов'язку виконати припис. Рекомендуємо залучити юриста одразу після отримання припису.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Норми часто змінюються — перед прийняттям рішень звіряйтеся з чинною редакцією актів або зверніться по індивідуальну консультацію. Команда NewFrame Legal супроводжує бізнес у цих питаннях.