ПДВ для ФОП-єдинників з 2027: хто під реєстрацію і як готуватись

⚠️ Актуальний статус реформи: що відбулось у квітні–червні 2026 р.

⚠️ УВАГА: Станом на червень 2026 року реформа щодо обов'язкової ПДВ-реєстрації для ФОП-єдинників фактично відтермінована. 19 квітня 2026 р. прем'єр-міністерка Юлія Свириденко публічно заявила, що МВФ поставився з розумінням до чутливості цього питання для українського бізнесу, назвавши його «сенситивною темою». Уряд веде переговори з Фондом про альтернативні заходи для наповнення бюджету 2027 року. Про це повідомляли Forbes Ukraine та 7eminar.ua.

Що це означає на практиці: закон про ПДВ для ФОП-спрощенців досі не поданий до Верховної Ради. За публічними свідченнями урядовців, виконання відповідного структурного маяка МВФ, ймовірно, буде перенесено щонайменше на рік. Водночас реформу не скасовано остаточно — вона залишається в порядку денному як умова міжнародної фінансової підтримки.

Матеріал нижче описує концепцію реформи, хронологію її розробки та механізми, які пропонував Мінфін. Ця інформація актуальна для стратегічного планування, але не слід приймати операційних рішень щодо реєстрації ПДВ до ухвалення остаточного закону. Стежте за офіційними повідомленнями Міністерства фінансів, ДПС та Верховної Ради.

Звідки взялась вимога: МВФ, програма EFF та євроінтеграція

26 лютого 2026 року МВФ затвердив нову чотирирічну програму розширеного фінансування (Extended Fund Facility, EFF 2026–2029) на загальну суму $8,1 млрд. Попередня програма EFF діяла з 2023 року і вже містила окремі вимоги щодо реформування системи оподаткування спрощенців. У рамках нової програми скасування ПДВ-пільг для єдинників із суттєвими оборотами закріплено як структурний маяк (structural benchmark).

Важливо розуміти різницю між двома типами умов МВФ. Prior actions — це заходи, які Україна мала виконати ще до затвердження програми та отримання першого траншу: прийняття бюджету-2026, відповідні постанови Кабміну, зміни до трудового законодавства. Структурний маяк — умова, виконання якої очікується протягом дії програми; його невиконання не блокує автоматично виплату траншів, але є предметом переговорів між урядом і Фондом. Саме тому Україна отримала перший транш у розмірі $1,5 млрд після затвердження програми без прийнятого закону про ПДВ для ФОП.

Окремим чинником є євроінтеграційний контекст: у процесі переговорів про вступ до ЄС Україна зобов'язана поступово гармонізувати своє ПДВ-законодавство з Директивою Ради ЄС 2006/112/ЄС. Ця директива не передбачає широких пільг для малого бізнесу у вигляді повного звільнення від ПДВ при значних оборотах, що робить реформу питанням не лише фіскальної, а й регуляторної конвергенції з ЄС.

Хронологія законодавчого процесу: від 1 млн грн до відтермінування

Реформа пройшла кілька послідовних етапів — від першої публічної пропозиції до фактичного відтермінування. Розуміння цієї хронології важливе, щоб правильно оцінювати поточний стан законодавчого процесу та не спиратися на застарілі дані.

Критично важливе уточнення: 10 березня Рада відхилила комплексний законопроєкт № 14025 з цілим пакетом фіскальних змін — а не лише «варіант із порогом 1 млн грн». Причиною провалу стало поєднання кількох непопулярних ініціатив в одному документі, а не лише розмір порогу для ПДВ-реєстрації. Це принциповий нюанс для розуміння подальших переговорів.

Кого зачіпить реформа (якщо її все ж ухвалять): групи ФОП та ліміти

Якщо реформу все ж ухвалять у близькому до запропонованого вигляді, ключовим критерієм стане річний оборот. За доопрацьованою версією Мінфіну поріг становить 4 млн грн. Щоб зрозуміти, кого це реально зачіпає, розглянемо актуальні ліміти груп єдиного податку станом на 2026 рік (МЗП = 8 647 грн з 01.01.2026):

Окреме застереження щодо ФОП 1-ї групи. За статтею 291 ПКУ підприємці першої групи можуть виключно торгувати на ринках та надавати побутові послуги населенню — але не юридичним особам чи ФОП. Річний ліміт їхнього доходу (1 444 049 грн) є нижчим за поріг у 4 млн грн. Тому ФОП 1-ї групи реально не може перевищити запропонований поріг, залишаючись у межах своєї групи: досягнення 4 млн грн автоматично означало б порушення умов перебування на 1-й групі та обов'язковий перехід на вищу групу. Жодної «подвійної реєстрації» — ФОП-1 і ПДВ одночасно — чинне законодавство не передбачає.

Що стосується ТОВ на єдиному податку 3-ї групи — для юридичних осіб чинний ПКУ вже сьогодні передбачає обов'язкову ПДВ-реєстрацію при досягненні обороту 1 млн грн (стаття 181 ПКУ). Це окремий регуляторний трек, і реформа, що обговорюється, стосується насамперед фізичних осіб-підприємців.

Як мала б працювати автоматична ПДВ-реєстрація: механізм за проєктом Мінфіну

Важливо: усе описане нижче — концепція Мінфіну на рівні законопроєкту, який не прийнятий і наразі не поданий до Верховної Ради. Деталі можуть суттєво змінитися у фінальній редакції закону.

Ключова особливість запропонованого механізму — автоматична реєстрація платником ПДВ без подання заяви самим підприємцем. ДПС мала б самостійно реєструвати ФОПа на підставі задекларованих доходів. Дата реєстрації — 1 січня відповідного року. Критерії визначення обороту за проєктом:

• ФОП 3-ї групи — розрахунок за 12 попередніх календарних місяців за даними квартальних декларацій;
• ФОП 2-ї групи — за підсумками річної декларації за попередній рік.

Для перехідного року (у початковому варіанті — 2027) Мінфін пропонував низку пом'якшень: відсутність штрафних санкцій за технічні помилки в адмініструванні нової системи; запровадження спрощеного електронного кабінету для подачі ПДВ-декларацій; збільшення звітного періоду з місячного до квартального для новозареєстрованих ФОП-платників ПДВ. Ці пропозиції мали б знизити адміністративне навантаження на малий бізнес у перший рік дії реформи.

Слід розуміти: навіть якщо закон буде прийнято із затримкою — скажімо, із набранням чинності з 2028 р. — механізм автореєстрації та перехідні норми можуть бути переглянуті. Стежте за офіційними текстами законопроєктів на порталі Ради (rada.gov.ua) та сайті Мінфіну.

Що змінюється для бізнесу після ПДВ-реєстрації: нові обов'язки та ставки

Якщо реформу ухвалять, ФОП, що перевищили поріг у 4 млн грн, зіткнуться з принципово новими обов'язками та матимуть нові можливості залежно від структури своїх клієнтів.

Нові обов'язки платника ПДВ:

• Виписувати податкові накладні (ПН) через Єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) — реєстрація ПН у строки, встановлені ПКУ;
• Подавати ПДВ-декларацію (за проєктом — квартальну для ФОП-єдинників);
• Вести реєстр виданих та отриманих податкових накладних;
• Контролювати ліміт реєстрації в ЄРПН (ПДВ-рахунок у СЕА).

Щодо ставок: ФОП 3-ї групи за проєктом мав би обрати одну з двох моделей — 3% + ПДВ або залишитись на 5% без ПДВ (якщо оборот не досяг порогу). Це бінарний вибір, і він матиме суттєві фінансові наслідки залежно від типу клієнтів.

Вплив на конкурентоспроможність: у сегменті B2B (корпоративні клієнти — ТОВ, інші ФОП-платники ПДВ) реєстрація ПДВ стає конкурентною перевагою — покупець отримує право на податковий кредит і повертає 20% від суми угоди. Натомість у сегменті B2C (кінцеві споживачі — фізичні особи) реєстрація ПДВ означає фактичне зростання ціни на ~20% для покупця або зниження маржі продавця. Підприємцям, які працюють переважно з фізособами (роздріб, послуги населенню), реєстрація ПДВ може суттєво знизити цінову конкурентоспроможність.

Як підготуватись вже зараз: практичний чеклист для підприємця

Незважаючи на фактичне відтермінування реформи, вона залишається в порядку денному міжнародних зобов'язань України. Підготуватись заздалегідь — значно дешевше, ніж реагувати в авральному режимі після оприлюднення фінального тексту закону. Ось практичний чеклист:

• Порахуйте річний оборот. Якщо ваш дохід наближається до 4 млн грн або вже перевищує цю позначку — тема ПДВ-реєстрації безпосередньо вас стосується. Ведіть щомісячний облік, а не лише річний.
• Визначте структуру клієнтів (B2B чи B2C). Якщо більшість ваших покупців — ТОВ або ФОП-платники ПДВ, реєстрація може бути вигідною для обох сторін. Якщо ви працюєте з фізособами — прорахуйте вплив на ціноутворення.
• Перевірте договірну базу. Чи є у ваших договорах формулювання «ціна без ПДВ» або «в т.ч. ПДВ»? Відсутність чіткого застереження може призвести до суперечок із контрагентами після реєстрації.
• Налаштуйте помісячний облік доходів. Це дозволить швидко відреагувати на зміни законодавства та чітко відстежити момент перетину порогу.
• Підпишіться на офіційні канали: сайт Мінфіну (mof.gov.ua), ДПС (tax.gov.ua), офіційний Telegram Верховної Ради. Саме там з'явиться фінальний текст закону.
• Проконсультуйтесь із юристом або бухгалтером щодо оптимальної структури вашого бізнесу — ще до прийняття закону, а не після.

Головне правило: не приймайте незворотних рішень (зміна групи, реорганізація, розподіл бізнесу) до того, як буде оприлюднено та ухвалено остаточний текст закону з конкретними датами і порогами.

Альтернативи ПДВ-реєстрації: реструктуризація, зміна групи, загальна система

Якщо реформу все ж ухвалять, частина підприємців розглядатиме варіанти мінімізації або оптимізації ПДВ-навантаження. Нижче — основні легальні стратегії та їхні ризики.

а) Залишитись нижче порогу — реструктуризація обороту. Теоретично можливо розподілити діяльність між кількома ФОП або скоригувати асортимент. Однак уряд та МВФ окремо домовились посилити контроль за штучним дробленням бізнесу: ДПС і БЕБ отримають нові інструменти для виявлення пов'язаних осіб з консолідованим оборотом. Ризик донарахувань і штрафів за такі схеми суттєво зростає.

б) Перехід на загальну систему оподаткування. ФОП на загальній системі сплачує ПДФО 18% + військовий збір 1,5% від чистого прибутку (доходи мінус документально підтверджені витрати). При значних підтверджених витратах загальна система може виявитись вигіднішою за єдиний податок із ПДВ. Але адміністративне навантаження зростає: повний облік доходів і витрат, щоквартальні авансові платежі.

в) Реорганізація в ТОВ. Для масштабованого бізнесу з B2B-клієнтами — логічний крок. ТОВ на загальній системі є платником податку на прибуток (18%) і ПДВ, але має ширші можливості для корпоративного структурування, залучення інвестицій та розподілу ролей між засновниками.

Головна порада: не приймайте рішень про реструктуризацію до набрання чинності остаточним законом. Будь-яка оптимізація, проведена до появи фінального тексту, може виявитись надмірною або недостатньою — залежно від того, які саме норми пропише законодавець. Зверніться до юриста або податкового консультанта для індивідуального аналізу вашої ситуації.

Чи вже прийнятий закон про ПДВ для ФОП?

Ні. Станом на червень 2026 р. закон не прийнятий і до Верховної Ради не поданий. 19 квітня 2026 р. прем'єрка Свириденко повідомила, що МВФ визнав тему «сенситивною і неконструктивною», уряд шукає альтернативні джерела наповнення бюджету. Слідкуйте за офіційними оновленнями Мінфіну та ДПС.

З якого порогу доходу ФОП мав би реєструватись платником ПДВ?

У доопрацьованій концепції Мінфіну (березень 2026 р.) обговорювався поріг 4 млн грн річного обороту (приблизно 333 тис. грн на місяць). Початковий варіант — 1 млн грн — зазнав критики і більше не розглядається як актуальний. Остаточний поріг буде встановлений лише ухваленим законом.

Чи зачіпає потенційна реформа ФОП 1-ї групи?

На практиці — ні. За чинним ПКУ (ст. 291) ФОП 1-ї групи можуть лише торгувати на ринках та надавати побутові послуги населенню, але не юрособам. Їхній ліміт доходу у 2026 р. — 1 444 049 грн, що значно нижче обговорюваного порогу 4 млн грн. ФОП, чий оборот перевищує ліміт 1-ї групи, вже зобов'язаний перейти на вищу групу або загальну систему.

Що буде, якщо закон все ж ухвалять: потрібно буде самому подавати заяву на ПДВ?

За концепцією Мінфіну — ні. Передбачена автоматична реєстрація: ДПС самостійно реєструє ФОП платником ПДВ на підставі задекларованих доходів, без подання заяви. Дата реєстрації — 1 січня відповідного року. Проте це лише намір у законопроєкті, який ще не прийнятий.

Яке обговорюване навантаження після ПДВ-реєстрації: ставки та звітність?

Якщо реформу ухвалять, ФОП 3-ї групи зможе обрати: 3% єдиного податку + ПДВ 20%, або зберегти ставку 5% без ПДВ (якщо оборот нижче порогу). Мінфін планує квартальний звітний період замість місячного та спрощений електронний кабінет. 2027 р. розглядався як перехідний — без санкцій за помилки в адмініструванні.

Як пов'язана ця реформа з програмою МВФ та чи можна чекати її скасування?

ПДВ для ФОП є структурним маяком нової програми МВФ EFF (2026–2029) на $8,1 млрд, затвердженої 26 лютого 2026 р. МВФ погодився відкласти виконання цього маяка, але повністю не відмовився від нього. Уряд веде переговори про заміну реформи альтернативними заходами детінізації (боротьба з дробленням ФОП, контрабандою, «конвертами»). Остаточне рішення залежить від результатів переглядів програми МВФ у 2026–2027 рр.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Норми часто змінюються — перед прийняттям рішень звіряйтеся з чинною редакцією актів або зверніться по індивідуальну консультацію. Команда NewFrame Legal супроводжує бізнес у цих питаннях.