Класична ситуація для малого бізнесу: ФОП на єдиному податку має вільні кошти, а в партнера — касовий розрив. Позичити гроші на кілька місяців без відсотків здається нешкідливим. Проте саме такі операції податкова роками розцінювала як «надання фінансових послуг» і доводила, що підприємець порушив умови спрощеної системи, тож усі доходи слід оподатковувати як на загальній системі. У березні 2026 року Верховний Суд у конкретній справі став на бік платника, послалавшись на аналогічну власну постанову 2025 року. Розбираємо, що саме вирішив суд, на яких нормах це ґрунтується, чого постанова не вирішує і як будувати договірну практику, щоб не стати наступним «платником із донарахуванням».
Звідки взявся конфлікт: що забороняє Податковий кодекс єдинникам
Спрощена система оподаткування — це особливий режим, який замінює сплату низки податків єдиним податком (п. 291.2 ПК України). Користуватися нею можна лише за дотримання умов: відповідність критеріям групи, дозволені види діяльності, ліміти доходу й кількості працівників. Два положення Кодексу є ключовими для нашої теми.
По-перше, підпункт 6 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК виключає з кола платників єдиного податку першої–третьої груп суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва (крім страхових агентів, сюрвейєрів, аварійних комісарів і аджастерів). По-друге, для другої групи підпункт 2 пункту 291.4 передбачає, що ФОП надає послуги, виробляє чи продає товари платникам єдиного податку та/або населенню. Податкові органи в перевірках поєднували ці дві норми: якщо підприємець видає позики юрособам на загальній системі, це — «фінансова послуга» не тієї категорії клієнтів і «фінансове посередництво» одночасно.
Сам термін «фінансове посередництво» Кодекс не розшифровує, тому контролюючі органи звертаються до Класифікації видів економічної діяльності. Розділ 64 КВЕД-2010 («Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення») належить до секції K. Логіка перевіряючих проста: позика — це діяльність за розділом 64, а розділ 64 для єдинника закритий. Про те, як змінюється сама класифікація, ми писали окремо у матеріалі про перехід від КВЕД до NACE 2.1-UA, але для цього спору суть не змінюється: питання в тому, що фактично робить підприємець, а не лише який код у нього зареєстровано.
Фабула справи № 280/8126/23
Позивач був зареєстрований ФОП на другій групі єдиного податку з квітня 2019 до квітня 2021 року; основний вид діяльності — роздрібна торгівля продуктами. У 2023 році Головне управління ДПС у Запорізькій області провело позапланову виїзну документальну перевірку й дійшло висновку, що протягом 2019–2021 років він на постійній основі надавав поворотну фінансову допомогу юридичним і фізичним особам. На думку інспекції, це були фінансові послуги у формі позик, тому підприємець втратив право на спрощену систему, а його доходи з 23 жовтня 2019 року потрібно оподатковувати на загальних умовах.
Наслідки були суттєвими: податкові повідомлення-рішення зі штрафами за заниження ПДФО та військового збору, вимога про сплату боргу із єдиного внеску, штрафи за неподаний звіт про майновий стан та доходи й ненадання книги обліку доходів і витрат за період загальної системи. Загальна сума податкової вимоги у справі — близько 241,8 тис. грн. Підприємець оскаржив усе до суду.
Запорізький окружний адміністративний суд (рішення від 20 листопада 2023 року) і Третій апеляційний адміністративний суд (постанова від 20 червня 2024 року) визнали рішення податкової протиправними. Скаргу ГУ ДПС Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув 19 березня 2026 року й залишив без задоволення.
Що вирішив Верховний Суд: два опорні висновки і одне зауваження
Перший — безоплатна позика без мети отримання доходу не є фінансовою послугою. Суд проаналізував договори й встановив, що позикодавець надавав позичальнику поворотну безвідсоткову допомогу на безоплатній основі на строк до 365 днів, плата за користування коштами не стягувалась, податкова перевірка не виявила жодного випадку отримання винагороди чи порушення строків повернення. Оскільки серед обраних видів діяльності підприємця не було фінансових послуг чи грошового посередництва, а договори не мали на меті отримання доходу, їх, за висновком суду, не можна розцінювати як надання фінансових послуг або фінансове посередництво.
Другий — повернення такої допомоги не є доходом. Суд навів пункт 292.11 статті 292 ПК: до складу доходу платника єдиного податку не включаються суми фінансової допомоги на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, а також кредитів. Суд лише послався на цю норму, а висновок зробив ширший: отримання підприємцем коштів, повернутих за наданою ним допомогою, доходом вважати не можна. Визначення поворотної фінансової допомоги дає підпункт 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК: це кошти, що надійшли в користування за договором, який не передбачає нарахування процентів чи інших видів компенсацій за користування ними і підлягає поверненню. У виписках із рахунків призначенням платежів було «повернення поворотної фінансової допомоги згідно договору» — отже, підстав для донарахувань немає.
Третій (додатковий) — відсутність рішення про анулювання реєстрації. Це не головна підстава рішення: суди першої й апеляційної інстанцій наголосили на відсутності такого рішення, а Верховний Суд окремо зазначив (поза мотивами, на яких тримається рішення) пункт 299.11 статті 299 ПК: у разі виявлення під час перевірки порушень платником єдиного податку першої–третьої груп вимог глави анулювання реєстрації проводиться за рішенням контролюючого органу на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому допущено порушення. Після цього платник може знову обрати спрощену систему лише по закінченні чотирьох послідовних кварталів з моменту ухвалення рішення. У справі такого рішення податкова не ухвалювала. Суд також навів свої постанови від 19 червня 2020 року у справі № 2040/6313/18 та від 21 січня 2021 року у справі № 808/4202/17, де зазначено, що без рішення про анулювання реєстрації ФОП не має обов’язку нараховувати й сплачувати ПДВ. Водночас абзаци п’ятий і дев’ятий підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК окремо зобов’язують єдинника самостійно перейти на загальну систему у разі здійснення заборонених видів діяльності, і ДПС може посилатися саме на них — цього питання постанова не розв’язує.
Окремо суд зазначив, що аналогічне правозастосування вже викладене в постанові Верховного Суду від 28 липня 2025 року у справі № 120/4675/24. Тобто березнева постанова не є поодинокою, хоча зміст постанови 2025 року ми тут не переказуємо — суд лише послався на неї.
| Норма ПК України | Що встановлює | Як її застосував Верховний Суд |
|---|---|---|
| пп. 6 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 | Єдинники 1–3 груп не можуть здійснювати діяльність у сфері фінансового посередництва | У справі безоплатні договори без мети отримання доходу не визнано ні фінансовою послугою, ні фінансовим посередництвом |
| пп. 2 п. 291.4 ст. 291 (група 2) | Послуги надаються платникам єдиного податку та/або населенню | Окремо не оцінювався: суд виходив із того, що фінансових послуг не було |
| пп. 3 п. 292.11 ст. 292 | Не є доходом поворотна фіндопомога, отримана й повернена протягом 12 календарних місяців, та кредити | Повернення коштів за договорами не визнано доходом — донарахувань немає |
| пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 | Визначення поворотної фінансової допомоги: без процентів і інших компенсацій, обовʼязкова до повернення | ВС навів це визначення; договори охарактеризував як поворотну безвідсоткову безоплатну допомогу, без окремого аналізу відповідності пп. 14.1.257 |
| п. 299.11 ст. 299 | Анулювання реєстрації єдинника — за рішенням контролюючого органу на підставі акта перевірки | Суди нижчих інстанцій наголосили на відсутності рішення; ВС навів норму додатково |
Окремо про аргумент «я діяв як фізособа, а не ФОП». Позивач у позові наполягав, що договори позики укладав як фізична особа, а не як підприємець. Проте з тексту постанови видно: Верховний Суд не будував своє рішення на цьому аргументі. Він оцінював економічну суть операцій — безоплатність, відсутність мети отримання доходу, повернення коштів — і відповідність договорів поняттю поворотної фінансової допомоги. Постанова цього питання не вирішує, тож розраховувати, що саме формулювання «діє у власній особі» убезпечить від претензій, не можна.
Практичний висновок: якщо позика видається з рахунку ФОП, пов’язана з його господарською діяльністю або повторюється на постійній основі, податкова легко побудує тезу про «систематичну діяльність». Захищатися доведеться по суті — через безоплатність і повернення.
Чого постанова не вирішує: межі висновку
Постанова Верховного Суду у справі № 280/8126/23 — це оцінка конкретних обставин, а не нова норма права. Однак суди зобов’язані враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду (частина п’ята статті 242 КАС України), тому така практика реально працює на користь платників у спорах із ДПС. При цьому важливо розуміти, де вона закінчується.
Висновок суду спирається на кілька обставин одночасно: у підприємця не було фінансових видів діяльності, позики були безвідсотковими й безоплатними, строком до 365 днів, жодної плати підприємець не отримував, а порушень строків повернення перевірка не виявила. Суди нижчих інстанцій додатково наголошували, що позики видавались із власних, а не залучених коштів. Постанова не говорить, що будь-яка позика від єдинника безпечна. Зокрема, вона не вирішує долю процентних позик, видачі коштів на постійній комерційній основі зі встановленою винагородою, залучення коштів третіх осіб з подальшим їх перекредитуванням і ситуацій, коли допомога не повертається протягом 12 місяців. У таких випадках аргумент податкової про фінансову послугу виглядає значно сильнішим.
Додатково слід пам’ятати: збіг із підходом ВС не гарантує, що перевірка пройде без претензій. Податковий орган може не погодитися, донарахувати й розпочати процедуру оскарження — а це місяці, судовий збір і ризик. Про те, як вибудовувати захист на адміністративній стадії, читайте в нашій інструкції з оскарження податкових повідомлень-рішень.
| Аргумент | Позиція ДПС у справі | Оцінка судів |
|---|---|---|
| Позика = діяльність за розділом 64 КВЕД | Надання поворотної допомоги належить до коду 64, що закритий для єдинників | У позикодавця не було таких видів діяльності; договори не мали на меті отримання доходу |
| Договір не названо «безпроцентним» | Відсутність слова «безпроцентна» надає позиці ознак фінансового кредиту | Окремо не аналізувалось; договори описано як безвідсоткові й безоплатні, плата не стягувалась |
| Постійність операцій | Допомога надавалась на постійній основі впродовж 2019–2021 років | Окремо не аналізувалось; суди виходили з безоплатності й відсутності мети отримання доходу (у постанові названо одного позичальника — ТОВ) |
| Перехід на загальну систему | Єдинник мав сам перейти на загальну систему з 1 числа місяця, наступного за кварталом, і подати заяву про перехід | Суди першої й апеляційної інстанцій наголосили на відсутності рішення про анулювання; ВС навів п. 299.11 і свої постанови щодо ПДВ |
Як оформити безоплатну позику, щоб зменшити ризик
Практика ВС не скасовує необхідності будувати документи так, щоб відповідність нормам була очевидною з тексту договору й руху коштів. Ось що варто закласти.
Насамперед договір має прямо відповідати визначенню з підпункту 14.1.257 ПК: написати, що кошти надаються на поворотній основі, без нарахування процентів і без будь-яких інших компенсацій за користування. Це та сама формулювальна «діра», на яку тиснула податкова у справі: вона вказувала, що договір не містить слова «безпроцентна», а лише «безоплатна». Окремо цей довід Верховний Суд не аналізував — він описав договори як безвідсоткові й безоплатні, — тому ризику краще не створювати.
Строк краще встановлювати не довшим за рік: у справі договори діяли до 365 днів, а п. 292.11 ПК оперує періодом у 12 календарних місяців. Це наша практична рекомендація, а не вимога постанови. Призначення платежів має вказувати на природу операції: «надання поворотної фінансової допомоги за договором № … від …» та «повернення поворотної фінансової допомоги за договором № …». У справі суд звернув увагу на виписки з призначенням «повернення поворотної фінансової допомоги згідно договору».
Також варто фіксувати економічну мету: чому допомога потрібна, чи є вона одноразовою, чи пов’язана з господарськими відносинами сторін. І, нарешті, не перетворювати її на потік: чим більше таких договорів і чим вони регулярніші, тим легше обґрунтувати тезу про систематичну діяльність. Якщо потреба в кредитуванні контрагентів постійна, доречніше розглянути іншу структуру — наприклад, роботу через ТОВ — і порівняти податкові наслідки; відправною точкою може стати наш огляд порівняння ФОП і ТОВ.
Нижче — орієнтовна карта ситуацій. Це не прогноз результату перевірки, а спосіб оцінити, наскільки конкретна операція нагадує ту, яку ВС визнав безпечною.
| Сценарій | Рівень ризику | Що враховувати |
|---|---|---|
| Разова безпроцентна безоплатна позика, повернення протягом року, банківські платежі з чіткими призначеннями | Низький | Збігається з обставинами справи № 280/8126/23; зберігайте договір і виписки |
| Кілька безоплатних позик різним контрагентам упродовж року | Середній | Аргумент про «постійність» залишається; потрібне чітке обґрунтування безприбуткового характеру |
| Позика зі сплатою процентів або іншої винагороди | Високий | Плата за користування — ознака фінансової послуги; постанова ВС таку ситуацію не охоплює |
| Допомога не повернута у строк, договір «зависає» на роки | Високий | Це послаблює аргумент про безоплатну поворотну допомогу й посилює версію ДПС про фінансову послугу; наша оцінка, постанова цього прямо не розглядає |
| Видача позик за рахунок залучених від інших осіб коштів | Дуже високий | Це ближче до класичного посередництва; ВС у цій справі такої ситуації не оцінював |
Що робити, якщо податкова вже склала акт
Якщо за результатами перевірки вам донараховують податки за загальною системою через позики, послідовність захисту така. По-перше, перевірте, чи ухвалювала ДПС рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку на підставі акта перевірки. Його відсутність — аргумент, на який наголосили суди першої й апеляційної інстанцій і який ВС згадав у постанові, але не поклав в основу рішення. По-друге, підготуйте докази безоплатності й повернення: договори, платіжні доручення, виписки, листування. По-третє, у запереченнях на акт і в скарзі послідовно посилайтеся на практику ВС — із зазначенням номерів справ і дат постанов.
Строки оскарження є жорсткими, тож не варто чекати: дотримуйтесь строків, визначених статтею 56 ПК та КАС України (їх краще звірити з чинною редакцією на день отримання рішення), а пропуск строків може позбавити можливості захищатись.
Часті запитання
Чи може ФОП на єдиному податку взагалі позичати гроші іншим особам?
Прямої заборони на разову безоплатну поворотну допомогу Кодекс не містить. Заборонена діяльність у сфері фінансового посередництва. У справі № 280/8126/23 Верховний Суд визнав, що безпроцентні безоплатні позики без мети отримання доходу за обставин справи такою діяльністю не є. Проте кожна ситуація оцінюється за фактичними обставинами.
Чи вважається повернена позика доходом ФОП-єдинника?
Згідно з пунктом 292.11 ПК до доходу не включаються суми поворотної фінансової допомоги, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців, а також суми кредитів. У справі суд не визнав доходом отримання підприємцем коштів, повернутих за наданою ним допомогою. Якщо контрагент не повернув кошти вчасно, ситуація потребує окремого аналізу: постанова її не розглядає.
Чи можна брати відсотки за позику, будучи єдинником?
Постанова ВС ґрунтується на безоплатності позик, тож у ній немає відповіді щодо процентних. Плата за користування коштами — аргумент на користь того, що діяльність має ознаки фінансової послуги, тому ризик втрати права на спрощену систему в такому разі суттєво вищий. Перед укладенням процентних договорів потрібна індивідуальна юридична оцінка.
Чи втрачаю я єдиний податок автоматично, якщо податкова вважає мою позику фінансовою послугою?
Формально — не автоматично. За пунктом 299.11 ПК анулювання реєстрації проводиться за рішенням контролюючого органу на підставі акта перевірки — з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому допущено порушення. Повторно обрати спрощену систему можна після чотирьох послідовних кварталів з моменту такого рішення. Суди нижчих інстанцій наголосили на відсутності такого рішення, а ВС лише навів норму. Водночас обов’язок перейти на загальну систему за пп. 298.2.3 ПК виникає окремо, і ВС цього питання не розв’язував, тож покладатися лише на цей аргумент не варто.
Чи є постанова ВС обовʼязковою для податкової?
Висновки Верховного Суду щодо застосування норм права обов’язково враховують суди (ч. 5 ст. 242 КАС України), а контролюючі органи на практиці орієнтуються на них при розгляді скарг. Проте податкова може не погоджуватись із такою позицією, і тоді спір вирішуватиме суд, посилаючись на сталу практику.
Чи допоможе, якщо видавати позики як фізична особа, а не як ФОП?
Такий аргумент заявлявся в справі, але Верховний Суд не покладав його в основу рішення, а оцінював суть операцій; чіткої відповіді постанова не дає. Тому розраховувати лише на «вивіску» небезпечно: якщо операції пов’язані з підприємницькою діяльністю чи мають системний характер, податкова оцінюватиме їх по суті.
Висновки для власників малого бізнесу
Постанова від 19 березня 2026 року у справі № 280/8126/23 — важливий аргумент для платників єдиного податку, які надавали безоплатні позики своїм партнерам: за встановлених у справі обставин така операція не є «фінансовим посередництвом» і не відбирає право на спрощену систему. Водночас це оцінка конкретних обставин. Її сила — у поєднанні безоплатності, відсутності мети отримання доходу, повернення в строк і правильно оформлених документів. Якщо хоч один із цих елементів порушено, ризик одразу зростає.
Перед видачею будь-якої позики з рахунку ФОП на єдиному податку — особливо повторюваної, процентної або на строк понад рік — варто пройти коротку перевірку договору й платіжних призначень. Це коштує значно менше, ніж оскарження податкових повідомлень-рішень.
Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Норми часто змінюються — перед прийняттям рішень звіряйтеся з чинною редакцією актів або зверніться по індивідуальну консультацію. Команда NewFrame Legal супроводжує бізнес у цих питаннях.