Запит «хочемо, щоб розробник рік не пішов до конкурента» лунає майже на кожній зустрічі з IT- і продуктовими компаніями. Далі зазвичай з'являється текст, узятий із шаблону американського employment agreement: два роки заборони, весь світ як територія, жодної компенсації. В українському правовому полі такий документ у переважній більшості випадків не працює — і це не питання «як суд подивиться», а питання прямої норми.
Нижче — розбір того, коли договір про неконкуренцію в Україні має шанс, які чотири умови робить закон обов'язковими, чому безоплатний non-compete нікчемний із моменту підпису і що використовувати замість нього, якщо ваша компанія не є резидентом Дія Сіті.
Non-compete в Україні: два різні правові світи
Українське регулювання неконкуренції розколоте надвоє, і плутанина між цими двома половинами — головна причина невдалих договорів.
Перша половина — загальний режим. Тут діють Конституція, Кодекс законів про працю (КЗпП) і Цивільний кодекс, і жоден із цих актів не містить норми, яка дозволяла б обмежити людину в подальшому працевлаштуванні. Навпаки, вони містять норми, які такі обмеження знищують.
Друга половина — спеціальний режим Дія Сіті, запроваджений Законом № 1667-IX від 15 липня 2021 року. Розділ VI цього Закону створив для резидентів Дія Сіті окремий інструментарій: договір про нерозголошення (стаття 26), договір про утримання від вчинення конкурентних дій (стаття 27) і компенсацію як спеціальний вид відповідальності (стаття 25). Це єдине місце в українському законодавстві, де non-compete із фізичною особою названий прямо і врегульований як самостійний договірний тип.
Різниця між цими двома світами практично абсолютна.
| Питання | Звичайний роботодавець (ТОВ, ФОП) | Резидент Дія Сіті |
|---|---|---|
| Пряма норма про non-compete з фізичною особою | Відсутня | Стаття 27 Закону № 1667-IX |
| Обмеження працевлаштування після звільнення | Переважний підхід: суперечить статті 43 Конституції, умова недійсна за статтею 9 КЗпП | Допускається в межах умов, визначених Законом |
| Максимальний строк | Не застосовується — обмеження як таке не працює | Не більше 12 місяців після припинення відносин |
| Обов'язкова відплатність | Не врегульовано | Так, матеріальні блага — істотна умова |
| Наслідок дефекту форми | Недодержання письмової форми саме собою недійсності не тягне (стаття 218 ЦК) | Нікчемність за частиною 4 статті 27 |
| Порядок розгляду спорів | Залежно від природи договору | Цивільне судочинство — для спорів із працівниками та гіг-спеціалістами (стаття 28) |
Якщо ваша компанія не має статусу резидента Дія Сіті, подальші розділи про статтю 27 для вас — довідка, а не інструкція. Робочі варіанти для вас зібрані в передостанньому розділі.
Чому non-compete зі звичайним працівником не працює
Проти класичного «заборонено працювати в конкурентів 24 місяці» в трудовому договорі грають одразу три норми.
Стаття 43 Конституції України. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Це конституційне право, і договір приватних осіб не є актом, здатним його звузити.
Стаття 9 КЗпП. У чинній редакції (Закон № 2434-IX від 19 липня 2022 року) вона звучить так: умови трудових договорів, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними. Заборона працевлаштування після звільнення — очевидне погіршення, оскільки законодавство про працю жодного такого обмеження не встановлює.
Стаття 27 Цивільного кодексу. Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним. Ця норма закриває обхідний маневр «перенесемо non-compete із трудового договору в окремий цивільно-правовий»: якщо предметом є саме обмеження правоздатності, форма договору справи не змінює.
Виняток стосується не людей, а бізнесів: стаття 1122 Цивільного кодексу прямо дозволяє передбачити в договорі комерційної концесії обов'язок користувача не конкурувати з правоволодільцем на території, на яку поширюється чинність договору, та не одержувати аналогічні права від його конкурентів. Це справжня законодавча підстава для неконкуренції, але вона працює у відносинах між суб'єктами господарювання у франчайзингу, а не між компанією і працівником.
Практичний наслідок: пункт про неконкуренцію в трудовому договорі або в договорі з ФОП поза Дія Сіті здебільшого залишається декларацією. Він може виконувати психологічну функцію — багато людей його просто дотримуються, — але як підстава для стягнення в суді він хиткий. За нашими спостереженнями, судова практика в спорах про неконкуренцію поза Дія Сіті переважно на боці працівника, а поодинокі протилежні рішення стосуються радше порушення режиму комерційної таємниці, ніж самого факту переходу до конкурента. Окремого рішення Конституційного Суду чи норми, які прямо визнавали б non-compete неконституційним, немає — це висновок із сукупності статті 43 Конституції, статті 9 КЗпП і статті 27 ЦК.
Окремо про очікування на реформу: станом на серпень 2026 року чинним залишається КЗпП. Урядовий проєкт Трудового кодексу (реєстр. № 14386 від 15 січня 2026 року) був відкликаний 16 липня 2026 року і знятий з розгляду; нового проєкту на заміну на день публікації цього матеріалу в картці Верховної Ради немає. Прикінцеві положення відкликаного проєкту, до речі, передбачали набрання чинності через шість місяців з дня припинення або скасування воєнного стану — тобто навіть у разі ухвалення реформа не запрацювала б одразу. Плануючи документи, орієнтуйтеся на чинний КЗпП.
Дія Сіті: єдиний легальний non-compete із фахівцем
Стаття 27 Закону № 1667-IX побудована коротко і жорстко. Частина 1: договір, за яким фахівець зобов'язується утримуватися від вчинення конкурентних дій щодо резидента Дія Сіті, є відплатним та вчиняється в письмовій формі. Дві вимоги — і обидві імперативні.
Ключове поняття тут — «фахівець». Закон визначає його широко: це працівник або гіг-спеціаліст резидента Дія Сіті, а також фізична особа чи ФОП, залучена резидентом на підставі іншого цивільно-правового або господарсько-правового договору про виконання робіт (надання послуг) у межах видів діяльності, передбачених Законом. Тобто non-compete можна укласти і з тим, хто оформлений у штат, і з тим, хто працює за гіг-контрактом, і з підрядником-ФОП.
Частина 3 статті 27 дає перелік конкурентних дій, від яких фахівець може зобов'язатися утриматися:
- укладення трудових договорів (контрактів), гіг-контрактів або інших цивільно-правових чи господарсько-правових договорів з іншими особами, які здійснюють діяльність, аналогічну діяльності резидента Дія Сіті;
- здійснення конкуруючої діяльності як фізичної особи — підприємця;
- володіння прямо чи опосередковано часткою в іншій юридичній особі, яка здійснює конкуруючу діяльність;
- обіймання посади члена органу управління іншої юридичної особи, яка здійснює конкуруючу діяльність;
- вчинення інших конкурентних дій, передбачених договором.
Останній пункт — відкритий, і саме через нього до договору зазвичай додають non-solicit, тобто зобов'язання не переманювати команду чи клієнтів. Окремої статті про non-solicit Закон № 1667-IX не містить, тому таке зобов'язання живе всередині договору за статтею 27 і підпорядковується тим самим правилам: письмова форма, відплатність, гранична межа у 12 місяців.
Істотні умови договору: чотири пункти, без яких він порожній
Частина 2 статті 27 перелічує істотні умови. Їх рівно чотири, і кожна має практичний сенс.
| Істотна умова | Що вимагає закон | Типова помилка |
|---|---|---|
| Строк зобов'язання | Припиняється не пізніше спливу 12 місяців з дня припинення відносин між фахівцем і резидентом | Копіювання «24 months» із іноземного шаблону |
| Територія | Має бути визначена в договорі | «Worldwide» або взагалі відсутність пункту |
| Перелік конкуруючої діяльності | Вичерпний перелік видів діяльності та/або конкретних осіб | Формулювання «будь-яка діяльність у сфері IT» |
| Матеріальні блага | Те, що фахівець отримує у відплату за зобов'язання | Посилання на звичайну зарплату без окремої винагороди |
Найчастіше договір ламається на третьому пункті. Слово «вичерпний» у тексті Закону не декоративне: перелік має бути закритим. Формулювання на кшталт «конкуруючою вважається будь-яка діяльність, схожа на діяльність Компанії» не є вичерпним переліком, і в спорі саме воно стане вразливим місцем.
Щодо розміру винагороди: Закон не встановлює ані мінімальної суми, ані відсотка від зарплати, ані кратності. Він вимагає лише того, щоб договір був відплатним і щоб матеріальні блага були в ньому визначені. Це не означає, що сума може бути символічною: суд оцінює договір у сукупності, і винагорода в кілька сотень гривень за річну заборону працювати за фахом виглядатиме як спроба обійти вимогу відплатності по формі. На практиці орієнтуються на регулярні виплати протягом періоду обмеження, співмірні з попереднім доходом фахівця.
Нікчемність, гарантії та підсудність: три деталі, які вирішують результат
Нікчемність. Частина 4 статті 27 сформульована точково: нікчемним є договір, який не відповідає вимогам частини першої цієї статті. Частина перша — це відплатність і письмова форма. Отже, усний non-compete або non-compete без винагороди є нікчемним ex lege: він не створює наслідків із моменту укладення, і визнавати його недійсним у суді не потрібно. Одне застереження: за частиною 2 статті 218 ЦК суд може визнати дійсним правочин, вчинений усно, якщо одна сторона його виконала, а друга прийняла виконання, тому сценарій «усної домовленості» не є абсолютно безнадійним для компанії — але будувати на ньому захист не варто. Якщо ж дефект стосується істотних умов із частини другої, наслідки визначаються загальними правилами Цивільного кодексу — і тоді сторони сперечатимуться про неукладеність або недійсність, що складніше і довше.
Гарантія вільного волевиявлення. Стаття 28 містить норму, яку роботодавці часто пропускають: відмова від укладення договору про утримання від вчинення конкурентних дій не може бути підставою для припинення трудового договору (контракту) чи гіг-контракту. Звільнення людини, яка не підписала non-compete, — це готовий трудовий спір із поганими для компанії перспективами. Non-compete можна пропонувати, але не можна робити його умовою збереження роботи.
Підсудність. Частина 2 статті 28 відносить спори з договорів резидентів Дія Сіті про утримання від конкурентних дій із працівниками та гіг-спеціалістами до порядку цивільного судочинства. Це важливо для процесуальної стратегії: справа піде не до господарського суду за місцем реєстрації компанії, а за правилами ЦПК. Для non-compete з підрядником-ФОП стаття 28 такого правила не встановлює.
Ще один сюжет, який варто тримати на увазі, — конкурентне законодавство. Домовленості між суб'єктами господарювання про непереманювання персоналу за певних обставин можуть кваліфікуватися як узгоджені дії. Non-compete із власним фахівцем — це не угода між конкурентами, і ризик тут нижчий, але якщо зобов'язання оформлюється паралельними домовленостями між компаніями, оцінку з боку АМКУ ігнорувати не варто.
Компенсація за статтею 25 і відповідальність за порушення
Закон № 1667-IX створив для резидентів Дія Сіті власний механізм відповідальності — компенсацію за статтею 25. Вона застосовується у випадках, визначених статтями 26 (нерозголошення), 27 (неконкуренція) і 32 Закону, а також в інших випадках, визначених самим договором.
Три особливості цього механізму мають практичне значення.
По-перше, до компенсації не застосовуються положення Цивільного та Господарського кодексів про неустойку, збитки та санкції. Норма й досі згадує Господарський кодекс, який втратив чинність 28 серпня 2025 року, — сама ж вона від цього не перестала діяти в частині ЦК. Це окремий інститут, а не переназвана неустойка, тому звична аргументація про співмірність неустойки тут не спрацьовує автоматично.
По-друге, розмір, умови та порядок виплати визначаються договором, і погодження розміру компенсації не позбавляє кредитора права вимагати відшкодування завданих збитків, якщо інше не передбачено цим самим договором. Тобто компенсація і збитки не є взаємовиключними за замовчуванням, але сторони можуть домовитися інакше.
По-третє, якщо інше прямо не передбачено Законом, суд у виключних випадках має право зменшити розмір компенсації, якщо особа, зобов'язана її сплатити, доведе, що сума компенсації перевищує суму збитків, завданих іншій стороні договору. У договорі за статтею 27 такою особою зазвичай є фахівець, тож тягар доказування лягає на нього, а не на компанію — це помітно вигідніша для бізнесу конструкція, ніж загальний режим неустойки.
Практичний висновок: у договорі за статтею 27 має бути і винагорода за утримання від конкурентних дій, і компенсація за порушення. Це дві різні суми, які рухаються в різних напрямках, і плутати їх в одному пункті не варто.
Чим замінити non-compete, якщо ви не резидент Дія Сіті
Для компанії поза Дія Сіті реалістична мета — не заборонити людині працювати, а захистити те, що насправді має цінність: інформацію, код, клієнтську базу і команду. Для цього існує окремий набір інструментів, і він працює в загальному правовому режимі.
| Інструмент | Правова підстава | Що реально дає |
|---|---|---|
| Режим комерційної таємниці | Статті 505–508 Цивільного кодексу | Захист інформації, щодо якої вжито адекватних заходів секретності; підстава для позову про збитки |
| NDA | Свобода договору, ЦК України | Фіксує перелік конфіденційної інформації та строк нерозголошення |
| Договір про передання прав на код і контент | Закон про авторське право і суміжні права | Прибирає спір про належність результату роботи |
| Скарга до АМКУ | Закон «Про захист від недобросовісної конкуренції» | Штраф до 5% доходу (виручки) від реалізації продукції за останній звітний рік, що передував року накладення, — але лише щодо суб'єкта господарювання |
Умовою роботи більшості з цих інструментів є те, що компанія справді запровадила режим захисту інформації. Стаття 505 ЦК прямо вимагає, щоб інформація була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження секретності. Наказ про перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю, обмеження доступу, розмежування прав у системах, підписані зобов'язання — усе це і є ті заходи. Без них у суді доведеться доводити секретність інформації, яка лежала у відкритому доступі для всієї компанії.
Межа інструменту з боку АМКУ теж очевидна: штраф за статтею 21 Закону «Про захист від недобросовісної конкуренції» накладається на суб'єкта господарювання. До колишнього працівника як фізичної особи він не дотягується — під нього потрапить компанія-конкурент або ФОП, що скористалися вашою комерційною таємницею.
Деталі побудови NDA ми розбирали окремо — див. матеріал про те, що таке NDA і коли вона потрібна. Якщо йдеться про підрядників, до цього набору додається коректний договір із фрілансером із чітким блоком про права на результат.
І окреме застереження. Спроба «підстрахуватися» через переоформлення працівників на ФОП заради більшої свободи в обмежувальних умовах створює ризик, значно дорожчий за сам non-compete: при перевірці такі відносини можуть бути перекваліфіковані в трудові. Ознаки, за якими це відбувається, зібрані в нашому розборі ознак трудових відносин.
Часті питання
Чи можна вписати non-compete прямо в трудовий договір із працівником резидента Дія Сіті?
Технічно можливо оформити його окремим документом або розділом, але надійніше — окремим договором. Причина в статті 26 Закону № 1667-IX, яка щодо NDA прямо зазначає: положення законодавства про працю на договір про нерозголошення з працівником резидента Дія Сіті не поширюються. Прямого аналога цієї норми в статті 27 немає, і цю асиметрію можна читати по-різному, — тим більше причин виносити non-compete в окремий документ, який не змішується з трудовим договором. До того ж це технічно зручніше: строк дії non-compete переживає трудовий договір, і виплати за ним тривають після звільнення.
Що станеться, якщо в договорі вказати строк 24 місяці?
Закон встановлює, що зобов'язання припиняється не пізніше спливу 12 місяців із дня припинення відносин. Умова про довший строк суперечить істотній умові, визначеній частиною 2 статті 27, і в частині перевищення межі захисту не отримає. Формально нікчемність за частиною 4 стосується лише порушень частини першої, тому договір цілком може вистояти в решті, — але розраховувати на другий рік заборони не варто. Практичний підхід: писати рівно 12 місяців або менше.
Чи вважається зарплата достатньою відплатою за non-compete?
Це ризикована конструкція. Стаття 27 вимагає визначити матеріальні блага, які фахівець отримує саме у відплату за зобов'язання утримуватися від конкурентних дій. Зарплата виплачується за роботу і припиняється разом із трудовими відносинами, а зобов'язання за non-compete діє вже після них. Тому переважна практика — окрема виплата, найчастіше щомісячна, протягом усього періоду обмеження.
Чи можна заборонити колишньому фахівцю переманювати команду?
Так, через пункт 5 частини 3 статті 27 — «вчинення інших конкурентних дій, передбачених договором». Non-solicit оформлюється в межах того самого договору і підпорядковується тим самим вимогам: письмова форма, відплатність, вичерпність переліку і межа у 12 місяців. Окремої, м'якшої підстави для non-solicit Закон не передбачає.
Чи діє non-compete, якщо компанія втратила статус резидента Дія Сіті?
Так, за замовчуванням діє. Частина 6 статті 2 Закону № 1667-IX встановлює, що до договірних відносин за участю резидента Дія Сіті, які виникли під час строку його резидентства, застосовується правовий режим Дія Сіті незалежно від факту втрати статусу, якщо інше прямо не передбачено договором або Законом. Тобто non-compete, укладений у період резидентства, переживає втрату статусу. Але саме через застереження «якщо інше не передбачено договором» варто свідомо вирішити це питання в тексті, а не покладатися на замовчування.
Як довести порушення non-compete на практиці?
Основні докази — публічні: запис у профілі фахівця про нове місце роботи, дані Єдиного державного реєстру про частку в юридичній особі або посаду в органі управління, відомості про зареєстрований КВЕД у ФОП. Саме тому вичерпний перелік конкуруючих осіб у договорі настільки цінний: він переводить доказування з оціночної площини «чи є діяльність аналогічною» у площину факту. Спір із працівником або гіг-спеціалістом розглядається в порядку цивільного судочинства.
Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Норми часто змінюються — перед прийняттям рішень звіряйтеся з чинною редакцією актів або зверніться по індивідуальну консультацію. Команда NewFrame Legal супроводжує бізнес у цих питаннях.