9 червня 2026 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів» — №4903-IX (законопроєкт №15111-д). 12 червня 2026 року закон направлено на підпис Президенту. Документ впроваджує в українське податкове законодавство модельні правила ОЕСР та європейську директиву DAC7 про звітність операторів цифрових платформ — Bolt, Uklon, Glovo, Uber, OLX, Airbnb та подібних сервісів, як українських, так і іноземних.
Важливо станом на дату публікації: станом на 20 вересня 2026 року Президент цей закон ще не підписав. Причина не пов'язана із самими цифровими платформами — до ухваленого тексту потрапила поправка про посилений фінансовий моніторинг колишніх політично значущих осіб (PEP), яка в разі підписання заблокувала б частину фінансової допомоги від ЄС. 8 вересня 2026 року Уряд вніс до Ради законопроєкт №16051 (формально присвячений іншому питанню — ПДВ на посилки з-за кордону), який серед іншого переписує саме цю PEP-поправку і має відкрити шлях до підписання Закону №4903-IX. Поки цього не сталося, усі дати нижче — це те, що встановлює вже ухвалений текст закону, а не остаточно гарантований календар: якщо підписання затримається, дати набрання чинності можуть зміститися.
Навіщо ухвалили закон і кого він стосується
Мета закону подвійна. По-перше, це виконання міжнародних зобов'язань України перед МВФ, Євросоюзом та ОЕСР щодо запровадження прозорого оподаткування доходів у цифровій економіці — прийняття подібного законодавства було однією з умов подальшого фінансування. По-друге, держава розраховує вивести з тіні доходи фізичних осіб, які заробляють через платформи як таксисти, кур'єри, репетитори, майстри на фрілансі, орендодавці житла чи продавці товарів на маркетплейсах, не оформлюючи при цьому статус ФОП і не сплачуючи податків.
Закон стосується трьох груп учасників: операторів цифрових платформ (як резидентів, так і нерезидентів, що працюють на український ринок), фізичних осіб — продавців, які отримують дохід через такі платформи, і опосередковано — підприємців, які продовжують працювати через маркетплейси на загальних підставах.
Хто визнається оператором цифрової платформи
Закон вводить у Податковий кодекс нову термінологію. Платформа — це будь-яке програмне забезпечення (сайт, застосунок), яке з'єднує продавців з іншими користувачами для здійснення звітної діяльності, у тому числі забезпечує збір, розрахунок і виплату винагороди. Виключно рекламні майданчики, дошки оголошень без функції розрахунків та сервіси, що лише обробляють платежі чи переспрямовують користувачів на іншу платформу, під це визначення не підпадають.
Ключове поняття для звітності — «підзвітний оператор платформи». Ним визнається оператор, який відповідає хоча б одній з умов: є українською організацією; є іноземною організацією, створеною за законодавством України, або такою, що має в Україні місце ефективного управління; є нерезидентом з постійним представництвом в Україні, який не підпадає під визначення кваліфікованого оператора; або забезпечує діяльність підзвітних продавців-резидентів України чи оренду нерухомості в Україні, не будучи кваліфікованим оператором. «Кваліфікований оператор» — це, спрощено, оператор-резидент іншої країни, яка приєдналася до багатосторонньої угоди про автоматичний обмін даними (DPI) і сама звітує перед своїм податковим органом за всіма видами діяльності на своїй платформі; такий оператор не подає окремо українській ДПС.
| Категорія | Хто підпадає | Наслідок |
|---|---|---|
| Підзвітний оператор платформи | Українські компанії; іноземні компанії з управлінням чи представництвом в Україні; оператори, через яких працюють продавці-резиденти України | Обов'язок реєстрації в ДПС, ідентифікація продавців, щорічна звітність |
| Кваліфікований оператор платформи | Резидент іншої країни — учасниці угоди DPI, що вже звітує перед своїм податковим органом за всіма видами діяльності платформи | Звільнений від дублюючої звітності перед ДПС України |
| Виключений оператор | Оператори, які не забезпечують звітну діяльність продавців-резидентів України і не здають в оренду нерухомість в Україні | Поза дією нового розділу ПКУ щодо звітності |
Кого рахують «підзвітним продавцем», а кого — ні
Підзвітний продавець — це активний продавець (той, хто здійснив хоча б одну операцію або отримав винагороду протягом звітного періоду), який є резидентом юрисдикції — учасниці угоди DPI (включно з Україною) або здає в оренду нерухомість у такій юрисдикції. З-під звітності виведено «виключених продавців»: державні органи й уряди; організації, чиї акції торгуються на біржі, та пов'язані з ними особи; орендодавців, які здійснили понад 2 000 операцій оренди щодо однієї одиниці нерухомості; і — це стосується найбільшої кількості звичайних людей — продавців товарів, які здійснили не більш як 30 продажів на суму до 2 000 євро за звітний період і не провадять через платформу іншої діяльності. Саме ця остання позиція і є практичною межею, до якої разові продажі особистих речей через OLX чи подібні сервіси лишаються поза увагою податкової.
Під звітну діяльність, за новими пп. 14.1.286 і п. 358.3 Податкового кодексу, підпадають чотири категорії: надання особистих послуг (водії, кур'єри, репетитори, фрілансери, майстри), продаж товарів через інтернет, оренда нерухомого майна (житлового й нежитлового) та оренда транспортних засобів. Це прямо стосується й тих, хто наразі працює за схожими схемами і раніше вивчав тему в матеріалі про публікацію застосунку в App Store як фізособа — принцип «дохід через цифрового посередника» тепер отримує єдине законодавче регулювання.
Новий спецрежим ПДФО 10% для фізосіб-продавців: умови та ліміти
Головна новація для звичайних громадян — можливість легально отримувати дохід через платформи без реєстрації ФОП, ведення обліку чи найму бухгалтера. Новою статтею 178-1 Податкового кодексу запроваджується спеціальний режим оподаткування, який діє, якщо фізична особа одночасно відповідає семи умовам: є резидентом України; має рахунок для розрахунків за такою діяльністю і повідомляє про нього кожного оператора платформи; розраховується з користувачами платформи виключно в грошовій формі через цей рахунок; не перебуває під санкціями; не використовує найману працю під час цієї діяльності; не продає підакцизні товари; здійснює діяльність через платформи, оператори яких зареєстровані в ДПС як оператори платформ.
За дотримання цих умов дохід оподатковується за пільговою ставкою ПДФО 10% (п. 167.6 ПКУ), яку утримує й перераховує сам оператор платформи як податковий агент — щомісяця, не пізніше 30 числа місяця, наступного за нарахуванням доходу. Військовий збір окремо не стягується: його ставка вже врахована у зведених 10%. Пільговий режим діє в межах доходу до 834 мінімальних заробітних плат на рік (у перерахунку на мінімальну зарплату 2026 року — приблизно 7,2 млн грн; фактичний поріг щороку змінюється разом із мінімальною зарплатою). Окремо, незалежно від цього ліміту, дохід до 2 000 євро на рік за курсом НБУ від продажу товарів через платформи не включається до оподатковуваного доходу зовсім — це та сама межа, що виводить дрібні одноразові продажі з-під звітності операторів.
| Період | Пільгова ставка ПДФО | Ставка при перевищенні ліміту / порушенні умов |
|---|---|---|
| Під час воєнного стану і 3 роки після його скасування | 10% | 23% |
| З 1 січня 4-го року після скасування воєнного стану | 6,5% | 19,5% |
| Після повного скасування військового збору в Україні | 5% | 18% |
Що буде, якщо перевищити ліміт або порушити умови спецрежиму
Якщо продавець перевищив поріг 834 мінімальних зарплат на рік або порушив хоча б одну з умов спецрежиму — наприклад, найняв працівника для виконання замовлень, що прямо забороняє нова редакція ПКУ, — сума перевищення (або весь дохід, отриманий з порушенням) оподатковується за підвищеною ставкою 23% (за базового періоду дії воєнного стану) замість пільгових 10%. Це істотно змінює економіку для тих, хто масштабує діяльність через платформу: після певного обсягу вигідніше зареєструвати ФОП на спрощеній системі й перейти на загальні правила оподаткування, ніж лишатися у спецрежимі з підвищеною ставкою на надлишок доходу.
Підприємці, які вже мають статус ФОП, у принципі не можуть скористатися пільговою ставкою 10% — для них закон не передбачає жодних податкових преференцій, і дохід від діяльності через платформи оподатковується за загальними правилами обраної системи оподаткування. Водночас зміни до статті 292 Податкового кодексу (новий п. 292.17) прямо визначають, що дохід, отриманий через цифрові платформи, включається до обсягу доходу, який враховується для права перебувати на спрощеній системі оподаткування та відповідній групі єдиного податку — тобто платформна виручка тепер напряму впливає на ліміти, про які йдеться в матеріалі про єдиний податок у 2026 році.
Обов'язки й строки для операторів платформ: реєстрація, звітність, штрафи
Для операторів реформа означає новий, доволі щільний набір адміністративних обов'язків. У Податковому кодексі з'являється новий розділ XVIII-3 «Міжнародне адміністративне співробітництво у сфері оподаткування», який набере чинності з 1 листопада 2026 року, але не раніше дати приєднання компетентного органу України до багатосторонньої угоди DPI. Саме цей розділ і нова стаття 358 ПКУ встановлюють обов'язок підзвітних операторів ідентифікувати підзвітних продавців, збирати про них інформацію та щорічно подавати звіти про їхні доходи для цілей міжнародного обміну.
Порядок реєстрації визначає нова стаття 359 ПКУ. Оператори, на платформах яких на момент набрання чинності нормою вже працюють продавці-резиденти України або здається в оренду нерухомість в Україні, зобов'язані зареєструватися в ДПС до 1 січня 2027 року. Оператори, які на цю дату ще не мають таких продавців, подають заяву про реєстрацію протягом 60 календарних днів з дня укладення першого договору доступу до платформи, але не пізніше початку виплат на користь фізичних осіб-продавців. Першим звітним періодом для операторів буде календарний 2027 рік; конкретний граничний строк подання звіту про доходи підзвітних продавців визначить Мінфін, але вже відомо, що він настане не раніше 31 січня 2028 року. Для звітів саме за 2027 рік законодавець передбачив адаптаційний період: штрафи за неповні, недостовірні відомості чи помилки у звітності операторів (нові п. 118-2.3 і 118-2.4 ПКУ) та за несвоєчасне подання спрощеного податкового розрахунку (п. 119.4 ПКУ) застосовуються у розмірі 50% від базового розміру.
| Подія | Строк |
|---|---|
| Набрання чинності розділом XVIII-3 ПКУ (міжнародний обмін) | з 1 листопада 2026 р., не раніше приєднання України до угоди DPI |
| Реєстрація в ДПС для операторів з наявними продавцями-резидентами | до 1 січня 2027 р. |
| Реєстрація для нових операторів | протягом 60 днів з першого договору доступу до платформи |
| Початок дії спецрежиму ПДФО 10% для фізосіб | з 1 січня 2027 р. |
| Перший звітний період операторів | 1 січня – 31 грудня 2027 р. |
| Перший міжнародний обмін даними | не раніше 31 січня 2028 р., за 2027 звітний рік |
Ця таблиця описує строки за текстом закону в редакції, ухваленій 09.06.2026. Оскільки Президент його ще не підписав і не опублікував, точкою відліку для дат, прив'язаних до дня публікації, поки залишається умовний орієнтир — за фактом підписання варто звірити ці строки ще раз.
Для платформ, які проігнорують обов'язок реєстрації, законодавець передбачив жорсткий механізм примусу. Новий пп. 20.1.40-3 ПКУ надає податківцям право звертатися до суду з вимогою обмежити доступ до сайту чи застосунку незареєстрованого оператора; відповідна норма додана й до статті 283 Кодексу адміністративного судочинства, причому рішення суду в таких справах підлягає негайному виконанню — платформу заблокують ще до розгляду апеляції. Виконують блокування інтернет-провайдери: відповідний обов'язок додано новим пунктом 20 до частини третьої статті 18 Закону «Про електронні комунікації». Паралельно законодавець захистив такі платформи від претензій щодо прихованих трудових відносин: якщо оператор офіційно внесений до реєстру ДПС, дія трудового законодавства (стаття 3 КЗпП) на його відносини з підзвітними продавцями особистих послуг не поширюється — це, по суті, легалізує чинну модель співпраці на кшталт Uber чи Glovo без ризику перекваліфікації у трудові відносини.
Як зміни впливають на ФОП і бізнес, що вже працює через платформи
Для підприємців, які вже продають товари чи надають послуги через маркетплейси, найважливіший практичний наслідок — не новий податок (він і так сплачувався за обраною системою оподаткування), а нова прозорість. Платформа, зареєстрована в ДПС, тепер зобов'язана передавати податковій дані про операції, а це означає, що розбіжності між задекларованим доходом ФОП і фактичним оборотом через платформу стають значно легше виявними. Це особливо актуально для тих, хто веде розрахунки за кордон чи приймає оплату від іноземних клієнтів — тема, детально розібрана в матеріалі про ФОП з іноземними клієнтами, ЗЕД і валютний рахунок.
Другий наслідок — врахування платформного доходу в ліміт для перебування на спрощеній системі оподаткування (новий п. 292.17 ст. 292 ПКУ). Підприємцям, які наближаються до межі своєї групи єдиного податку, варто рахувати платформну виручку разом з іншими надходженнями, а не окремо. Для бізнесів, які лише розглядають маркетплейси як канал продажу, закон також дає непрямий сигнал: працювати варто через оператора, який офіційно зареєстрований у ДПС, — інакше є ризик, що сама платформа стане об'єктом блокування, а разом з нею постраждає і канал збуту.
Що робити вже зараз: практичні кроки
Операторам платформ, на яких уже є продавці-резиденти України або оренда нерухомості в Україні, варто заздалегідь готувати процедуру ідентифікації продавців (KYC), технічну інфраструктуру для збору даних про рахунки й доходи та подавати заяву на реєстрацію в ДПС, не чекаючи граничної дати 1 січня 2027 року — процедура ідентифікації значного масиву наявних користувачів вимагає часу. Новим платформам варто закласти обов'язок реєстрації протягом 60 днів від першого договору з продавцем у власний комплаєнс-процес із самого старту.
Фізичним особам, які заробляють через платформи, має сенс вже зараз оцінити, чи вписується їхня діяльність у межі спецрежиму — обсяг доходу до порогу 834 мінімальних зарплат, відсутність найманих працівників і підакцизних товарів, розрахунки виключно через заявлений оператору рахунок. Тим, хто перевищує ці межі або планує наймати помічників, варто заздалегідь порахувати, чи вигідніша реєстрація ФОП на спрощеній системі порівняно зі ставкою 23% на надлишок доходу в межах спецрежиму. ФОП, які вже працюють через платформи, окремих дій у зв'язку із самим законом вживати не повинні, але варто врахувати новий п. 292.17 ПКУ під час планування обсягу річного доходу для утримання в межах обраної групи єдиного податку.
Чи набрав Закон №4903-IX чинності?
Ще ні. Верховна Рада ухвалила його 09.06.2026 і 12.06.2026 направила на підпис Президенту, але станом на 20.09.2026 підпису немає — заважає стороння поправка про фінмоніторинг колишніх PEP, не пов'язана з цифровими платформами. Уряд 08.09.2026 вніс законопроєкт №16051 (формально — про ПДВ на закордонні посилки), який серед іншого має зняти цю перешкоду.
Чи оподатковується дохід, отриманий через цифрові платформи у 2026 році?
Ні, у частині нового спецрежиму й обов'язкової звітності операторів — ці норми, за ухваленим текстом, мають діяти з 1 січня 2027 року, а дані про доходи 2026 року операторам подавати до ДПС не потрібно. Але це не означає, що дохід фізособи за 2026 рік взагалі не оподатковується: якщо він відповідає ознакам оподатковуваного доходу за чинними на сьогодні нормами ПКУ (наприклад, отриманий систематично і в значному обсязі), обов'язок і надалі визначається за загальними правилами, що діяли до ухвалення Закону №4903-IX.
Чи потрібно фізичній особі подавати податкову декларацію за дохід зі спецрежиму?
Ні. Оскільки функцію податкового агента виконує оператор платформи — він нараховує, утримує і сплачує ПДФО щомісяця, — фізична особа, дохід якої повністю покривається спецрежимом за статтею 178-1 ПКУ, окремо декларувати цей дохід не зобов'язана.
Чи стосується закон іноземних платформ на кшталт Airbnb чи Etsy?
Так. Закон №4903-IX поширюється і на закордонних операторів, якщо вони підпадають під визначення підзвітного оператора — зокрема, якщо через них здійснюють діяльність продавці-резиденти України або здається в оренду нерухомість, розташована в Україні. Виняток — кваліфіковані оператори, зареєстровані в юрисдикціях, що вже приєдналися до угоди DPI і самостійно звітують перед власним податковим органом за всіма видами діяльності платформи.
Що буде з платформою, яка відмовиться реєструватися в ДПС?
Податкова матиме право звернутися до суду з вимогою обмежити доступ до сайту чи застосунку такого оператора; рішення суду в цій категорії справ виконується негайно, а інтернет-провайдери зобов'язані заблокувати доступ користувачів навіть до завершення апеляційного розгляду.
Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Норми часто змінюються — перед прийняттям рішень звіряйтеся з чинною редакцією актів або зверніться по індивідуальну консультацію. Команда NewFrame Legal супроводжує бізнес у цих питаннях.