Українська ФОП, яка отримує оплату від закордонного клієнта, і ТОВ, що імпортує обладнання, підпадають під один і той самий режим — валютний нагляд. Він визначає, за скільки днів має закритися операція, коли має право виникнути пеня і в яких випадках контролю можна взагалі уникнути. У 2026 році правила кілька разів змінювались: Національний банк одночасно й посилив дисципліну розрахунків, і лібералізував частину обмежень воєнного часу. Розбираємось, що з цього стосується типового бізнесу — ФОП і ТОВ, які працюють із нерезидентами.
Що таке валютний нагляд і хто під нього підпадає
Валютний нагляд — це контроль банку (і опосередковано ДПС) за тим, чи резидент виконав свою частину зовнішньоекономічної операції у встановлений строк: отримав оплату за експортований товар або отримав товар, за який уже заплатив за імпортом. Регулюється Законом України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», який і зараз чинний у поточній редакції. Нагляд стосується резидентів — юридичних осіб і ФОП, які здійснюють розрахунки з нерезидентами за зовнішньоекономічними договорами з оплатою в іноземній валюті або з розрахунками, повʼязаними з переміщенням товару через митний кордон.
Для ФОП, які працюють дистанційно і отримують оплату на валютний рахунок за послуги без фізичного переміщення товару, найчастіше застосовується інший, спрощеніший режим — детальніше про це у статті про ФОП з іноземними клієнтами. Валютний нагляд у класичному вигляді, зі строками й пенею, стосується насамперед операцій з товаром: експорту продукції, імпорту обладнання, сировини, комплектуючих.
Технічно нагляд здійснює уповноважений банк, через який проходить розрахунок за конкретною зовнішньоекономічною операцією: саме він фіксує дату початку операції (митне оформлення або оплата), відстежує граничний строк і в разі порушення передає інформацію про порушення до Державної податкової служби, яка вже нараховує пеню й веде облік заборгованості. Для бізнесу це означає, що документи — зовнішньоекономічний договір, митна декларація, акт наданих послуг чи виконаних робіт — мають бути в банку вчасно: якщо банк не бачить підтвердження завершення операції, він формально фіксує прострочення, навіть якщо фактично товар чи оплата вже отримані, а документи просто затрималися в оформленні.
| Хто здійснює операцію | Підпадає під валютний нагляд | Типовий приклад |
|---|---|---|
| ФОП — торгівля товаром на експорт/імпорт | Так, на загальних підставах | Продаж продукції власного виробництва за кордон |
| ТОВ — зовнішньоекономічний договір з товаром | Так, на загальних підставах | Імпорт обладнання, сировини, комплектуючих |
| ФОП — дистанційні послуги без товару | Здебільшого ні (інший режим розрахунків) | IT-послуги, оплата через Payoneer/SWIFT |
| Будь-який резидент — операція до 400 000 грн | Ні, якщо немає ознак дроблення | Разова невелика поставка чи передоплата |
Правова основа: закон про валюту і повноваження НБУ
Ключова норма — частина перша статті 13 Закону № 2473-VIII: Національний банк має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів. Це рамковий закон, а конкретні строки, пороги і механізм контролю НБУ деталізує власними постановами й інструкціями — насамперед постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів». Саме ця інструкція визначає механізм нагляду і поріг 400 000 грн, а конкретний строк воєнного часу — 180 днів — встановлює окрема постанова № 18. Разом вони залишаються базою режиму й у 2026 році — НБУ лише коригує строки для окремих товарних груп і додає нові ліміти окремими постановами, не змінюючи закон.
Практично для бізнесу це означає: перевіряти варто не сам закон (він рамковий і змінюється рідко), а актуальну редакцію постанов НБУ на дату операції — саме вони містять цифри, які штрафують за порушення.
Окрім Інструкції № 7, режим воєнного часу додатково регулюється постановою Правління НБУ від 24.02.2022 № 18, яка встановлює саме поточний 180-денний строк і час від часу переоформлюється чи доповнюється новими постановами замість повного перевидання. Тому на практиці юристи й бухгалтери відстежують не один документ, а ланцюжок постанов: базову інструкцію, постанову воєнного часу і точкові зміни до неї. Це має значення й для визначення підстав притягнення до відповідальності — пеня нараховується за нормою, чинною на дату порушення, а не на дату підписання договору.
Граничні строки розрахунків у 2026 році
Базовий строк, що діє під час воєнного стану, — 180 календарних днів. Він встановлений постановою Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» і застосовується до операцій, здійснених з 5 квітня 2022 року. Відлік іде від дати митного оформлення (для експорту) або від дати оплати (для імпорту) до дати надходження коштів чи товару.
Упродовж 2026 року НБУ подовжив строки для кількох товарних категорій — здебільшого це продукція з довгим виробничим або логістичним циклом:
| Категорія операцій | Граничний строк | Діє з |
|---|---|---|
| Загальний строк для експорту/імпорту товарів | 180 днів | 5 квітня 2022 (постанова № 18) |
| Зернові та олійні культури (окремі коди УКТ ЗЕД) | 120 днів | 12 липня 2024 |
| Сільськогосподарська та спеціалізована техніка (коди 8424, 8428, 8432, 8716) | 270 днів | 1 березня 2026 |
| Труби й комплектуючі для залізничного транспорту | 270 днів | 15 червня 2026 |
Для договорів з контрагентами з рф і рб строки призупинені на весь період воєнного стану плюс 90 днів — тобто фактично не спливають, доки триють обмеження. Якщо бізнес працює з товарною номенклатурою, якої немає в цьому переліку, застосовується загальний 180-денний строк — і саме його варто закладати в договір і у внутрішній контроль дедлайнів.
Виняток для незначних операцій: поріг 400 000 грн
Інструкція № 7 виводить з-під нагляду операції, сума яких на дату експорту товару чи здійснення авансового платежу не перевищує 400 000 грн за курсом НБУ. Якщо операція підпадає під цей поріг і немає ознак штучного дроблення однієї операції на кілька дрібніших (щоб обійти нагляд), банк не відстежує строк розрахунків і пеня не нараховується — навіть якщо станом на дату граничного строку курс змінився і сума в гривнях зросла понад 400 000.
Ключове застереження — «ознаки дроблення». Якщо кілька дрібних платежів від одного контрагента за короткий період фактично є частинами однієї операції, банк і ДПС мають право розцінити це як спробу обійти нагляд і застосувати правила так, ніби це одна операція понад порогом. Для бізнесу з регулярними невеликими поставками це означає: не варто штучно розбивати одну поставку на кілька інвойсів лише заради формального підпадання під виняток.
Лібералізація обмежень у 2026 році: що змінилось з 14 січня і 25 квітня
Постанови Правління НБУ № 2 і № 3 від 13.01.2026, що набрали чинності 14 січня 2026 року, ввели новий стимулюючий ліміт для юридичних осіб-резидентів — так званий «позиковий» ліміт. У його межах дозволено переказувати за кордон валюту в сумі, отриманій резидентом-позичальником за кредитом або позикою від нерезидента, за умови що надання, одержання чи повернення частки кредиту чи позики відбувається виключно після 1 січня 2026 року.
У межах цього ліміту стало можливим, зокрема, погашення «старих» зовнішніх кредитів і відсотків за ними, розрахунки за імпорт товару, поставленого ще до 23 лютого 2021 року, повернення нерезиденту передоплати за товар, сплаченої до 23 лютого 2022 року, фінансування закордонних відокремлених підрозділів і виплата дивідендів понад раніше встановлені ліміти. Для ТОВ із залученим зовнішнім фінансуванням чи материнською компанією за кордоном це розширює можливості розрахунків, які раніше впирались у загальні валютні обмеження воєнного часу. Питання, чи оформлювати бізнес як ФОП, чи як ТОВ, часто впливає і на доступність таких лімітів — порівняння режимів є у статті ФОП чи ТОВ для IT.
З 25 квітня 2026 року НБУ додатково точково послабив обмеження — переважно для вузьких категорій, але деякі зміни стосуються звичайного бізнесу з іноземною складовою. Українські компанії отримали можливість здійснювати виплати на закордонні рахунки нерезидентів — членів наглядової ради, директорів чи виконавчого органу — за винагороду, нараховану з 1 травня 2026 року. Це знімає раніше наявне обмеження для компаній, які запрошують іноземних фахівців у органи управління. Якщо у структурі власності чи управління компанії є нерезиденти, варто також перевірити обов'язки з декларування контрольованих іноземних компаній — вони регулюються окремо від валютного нагляду, детальніше про штрафи у статті КІК 2026.
Окремо спрощені умови купівлі валюти для оборонних підприємств і знято частину обмежень для військовослужбовців-нерезидентів щодо переказу грошового забезпечення за кордон. Для типового ФОП чи ТОВ без оборонних контрактів ці зміни здебільшого не застосовні, але пункт про виплати іноземним членам органів управління варто мати на увазі, якщо у структурі корпоративного управління є нерезиденти. Загальна тенденція 2026 року — точкова лібералізація без скасування базового режиму: 180-денний строк і поріг 400 000 грн залишаються чинними, а нові постанови лише додають винятки для конкретних ситуацій, а не змінюють правила для всіх.
Відповідальність за порушення: пеня та як її уникнути
За порушення граничного строку розрахунків нараховується пеня — 0,3% суми неодержаної валютної виручки (або вартості непоставленого товару за імпортом) за кожен день прострочення. Загальна сума пені не може перевищувати розмір самої заборгованості за операцією. Банк лише виявляє й повідомляє про порушення строку; саму пеню за результатами перевірки нараховує і стягує Державна податкова служба, і робить це незалежно від того, з чиєї вини сталася затримка — контрагента, логістики чи банківських процедур.
| Ситуація | Наслідок | Що робить бізнес |
|---|---|---|
| Прострочення в межах загального строку | Пені немає | Контролювати дедлайн у CRM/бухгалтерії |
| Прострочення понад строк, сума операції > 400 000 грн | Пеня 0,3% за день, з дня прострочення | Зафіксувати причину, за наявності форс-мажору — звернутися по продовження строку |
| Операція < 400 000 грн, без ознак дроблення | Нагляд не здійснюється | Пеня не загрожує, окремих дій не потрібно |
| Форс-мажорні обставини (підтверджені ТПП) | Строк може бути продовжений | Отримати сертифікат ТПП, звернутися до банку до спливу строку |
Продовжити граничний строк можна за наявності підтвердженого форс-мажору — сертифіката Торгово-промислової палати України, який підтверджує обставини, що завадили виконати зобов'язання вчасно. Звертатися варто заздалегідь, до спливу строку, а не постфактум: наявність підстав перевіряється на момент нарахування пені податковою службою, і заднім числом підтвердження зазвичай не приймається.
Практичні кроки для бізнесу
Перед підписанням зовнішньоекономічного договору варто перевірити код товару за УКТ ЗЕД і зіставити його з переліком категорій, для яких НБУ встановив подовжені строки — це може дати додаткові 90 днів без жодних додаткових дій. Для операцій, які регулярно наближаються до порогу 400 000 грн, має сенс планувати графік оплат так, щоб не створювати враження штучного дроблення однієї поставки. Компаніям із залученим зовнішнім фінансуванням варто перевірити, чи підпадають розрахунки під новий «позиковий» ліміт, введений з 14 січня 2026 року, — це може зняти частину обмежень на погашення старих кредитів.
Варто завести окремий облік граничних строків по кожній зовнішньоекономічній операції — таблицю чи розділ у CRM з датою початку операції, розрахованим граничним строком і статусом документів. Банки рідко попереджають про наближення дедлайну заздалегідь, а відповідальність за вчасне надання підтвердних документів лежить на самому резиденті. Особливо це стосується компаній із кількома паралельними контрактами: без окремого обліку легко пропустити, що конкретна поставка вже наближається до 180-го дня, поки увага зосереджена на новіших угодах.
Ще один практичний момент — узгодження умов оплати в самому договорі з нерезидентом. Якщо контрагент традиційно затримує розрахунки, має сенс закладати в договір проміжні дедлайни з запасом відносно граничного строку НБУ, а не орієнтуватися на нього як на кінцеву межу: затримка з боку контрагента не звільняє резидента від пені, тому запас часу на своєму боці — єдиний реальний захист. Для компаній, що працюють із кількома юрисдикціями одночасно, вибір форми ведення бізнесу — ФОП чи ТОВ — також впливає на те, які саме ліміти й пороги застосовуються до розрахунків.
Оскільки строки і ліміти НБУ змінюються протягом року окремими постановами, а не разовою редакцією закону, договірні умови варто формулювати з запасом — і звіряти актуальні цифри перед кожною новою великою операцією, а не покладатися на те, що діяло минулого разу.
Часті запитання
Чи стосується валютний нагляд ФОП, які надають послуги, а не продають товар?
Здебільшого ні — розрахунки за послуги без переміщення товару через митний кордон регулюються іншим механізмом і не підпадають під граничні строки й пеню, описані в цій статті. Валютний нагляд у класичному вигляді застосовується саме до операцій з товаром — експорту та імпорту.
Що буде, якщо контрагент затримав оплату не з вини мого бізнесу?
Пеню нараховує Державна податкова служба за результатами перевірки, на підставі інформації про порушення, яку їй передає банк, — незалежно від причини прострочення. Уникнути її можна лише продовживши граничний строк — насамперед через підтверджений форс-мажор (сертифікат ТПП), отриманий і поданий до банку до спливу строку.
Чи потрібно окремо повідомляти банк про кожну операцію під наглядом?
Ні, банк сам відстежує строки за документами зовнішньоекономічного договору та митними деклараціями. Завдання бізнесу — вчасно надавати банку документи (акти, декларації, довідки) і стежити за дедлайном самостійно, щоб не покладатися лише на банківський контроль.
Чи діє поріг 400 000 грн для кожної окремої поставки чи для контракту загалом?
Поріг застосовується до суми конкретної операції (поставки чи авансового платежу), а не контракту загалом. Але якщо кілька дрібних операцій за одним контрагентом і коротким періодом фактично є частинами однієї угоди, це може бути кваліфіковано як дроблення — тоді пороговий виняток не діє.
Чи може ТОВ з іноземним засновником скористатися «позиковим» лімітом з 14 січня 2026 року?
Так, якщо мова про кошти, отримані за кредитом чи позикою від нерезидента, за якими рух коштів відбувається після 1 січня 2026 року. Ліміт не залежить від того, є засновник резидентом чи ні — має значення дата операцій за кредитним чи позиковим договором.
Де перевірити, чи мій код товару підпадає під подовжений строк розрахунків?
Найнадійніше джерело — актуальна редакція постанов Правління НБУ на сайті bank.gov.ua у розділі нормативних актів, де вказані конкретні коди УКТ ЗЕД для кожного винятку. Загальні огляди в медіа корисні для орієнтування, але перед підписанням договору варто звірити код товару з чинним текстом постанови.
Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Норми часто змінюються — перед прийняттям рішень звіряйтеся з чинною редакцією актів або зверніться по індивідуальну консультацію. Команда NewFrame Legal супроводжує бізнес у цих питаннях.