Прибуток у балансі ще не означає гроші в кишені засновника. Щоб чистий прибуток ТОВ став особистим доходом учасника законно, треба пройти корпоративну процедуру, витримати обмеження Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» і правильно порахувати три різні податки. Помилка на будь-якому з цих кроків обертається або донарахуванням ПДФО з військовим збором, або — що гірше — недійсним рішенням загальних зборів і позовом від учасника, якому не заплатили.
Нижче — робочий порядок виплати дивідендів у ТОВ станом на 2026 рік: хто ухвалює рішення, у які строки платити, коли платити не можна взагалі, які ставки застосовувати до резидентів і нерезидентів і чому в резидентів Дія Сіті математика принципово інша.
Дивіденди в ТОВ: з якого прибутку їх виплачують
Податковий кодекс визначає дивіденди широко: це платіж юридичної особи на користь власника корпоративних прав у зв'язку з розподілом частини її прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку (пп. 14.1.49 ПКУ). Ключове тут — «за правилами бухгалтерського обліку». Джерелом виплати є не податковий прибуток із декларації, а чистий прибуток за фінансовою звітністю.
Стаття 26 Закону про ТОВ формулює це прямо: виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками на день прийняття рішення про виплату, пропорційно до розміру їхніх часток. Із цієї одної норми випливають три практичні наслідки, які регулярно пропускають.
Перший. Максимальна сума, яку можна розподілити, обмежена нерозподіленим прибутком — рядок 1420 балансу. Якщо там непокритий збиток, дивідендів немає, скільки б грошей не лежало на рахунку. Наявність коштів і наявність прибутку — це різні речі.
Другий. Право на дивіденди прив'язане до дати рішення, а не до періоду, за який їх нараховують. Учасник, який продав частку через тиждень після зборів, гроші все одно отримає. Учасник, який купив частку через тиждень після зборів, — ні, навіть якщо прибуток заробили за його попередника. Це типове джерело конфліктів при зміні складу учасників, і саме тому механіку розподілу зазвичай прописують у корпоративному договорі.
Третій. Пропорційність часткам сформульована в законі імперативно: «пропорційно до розміру їхніх часток». Прямої норми, яка дозволяла б непропорційний розподіл, у Законі про ТОВ немає — це доктринальна конструкція, і будувати її на ходу, без окремого опрацювання статуту, не варто.
Рішення про виплату: хто ухвалює і що має бути в протоколі
Розподіл чистого прибутку товариства та ухвалення рішення про виплату дивідендів належать до виключної компетенції загальних зборів учасників (ст. 30 Закону про ТОВ). Директор не може оголосити дивіденди сам — навіть якщо він єдиний учасник. У товаристві з одним учасником рішення оформлюється письмовим рішенням цього учасника, і воно так само має бути в наявності.
Протокол (або рішення єдиного учасника) — це первинний документ, на який спиратиметься і бухгалтер, і банк, і податковий інспектор під час перевірки. Мінімальний набір реквізитів, без якого документ не працює:
- дата й місце проведення зборів, склад учасників і розмір їхніх часток;
- період, за який розподіляється прибуток (рік, півріччя, квартал);
- загальна сума прибутку до розподілу та сума, що спрямовується на дивіденди;
- розподіл між учасниками з конкретними сумами;
- строк виплати — якщо ви хочете відійти від шестимісячного правила;
- форма виплати — грошима або, за одностайним рішенням, інакше.
Окремо варто зафіксувати в протоколі, що на дату рішення відсутні обставини, які унеможливлюють виплату за статтею 27 Закону про ТОВ. Це не обов'язковий реквізит, але він рятує директора при подальших спорах: рішення ухвалювалося з урахуванням стану розрахунків з кредиторами.
Строки, періодичність і форма виплати
Стаття 26 Закону про ТОВ встановлює три диспозитивні правила, які багато товариств не налаштовують під себе й потім живуть із чужими налаштуваннями.
Строк. Виплата здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення, якщо інший строк не встановлений статутом або рішенням загальних зборів. Тобто якщо ви ухвалили рішення в березні й нічого не написали про строк — гроші мають бути в учасника до вересня. Прострочення — це вже грошове зобов'язання з відповідними наслідками, включно з можливими процентами й інфляційними за статтею 625 ЦКУ.
Періодичність. Дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період, кратний кварталу, якщо інше не передбачено статутом. Тобто щоквартальні дивіденди законні, і чекати аудиту річної звітності не обов'язково.
Форма. Товариство виплачує дивіденди грошовими коштами, якщо інше не встановлено одностайним рішенням загальних зборів, у яких взяли участь усі учасники. Планувати виплату майном — товаром, обладнанням, автомобілем — можна, але це вимагає стовідсоткової явки й одностайності, а з податкового боку тягне за собою ще й наслідки з ПДВ.
| Етап | Строк | Норма |
|---|---|---|
| Виплата учаснику після рішення зборів | До 6 місяців (якщо статут не встановив інший строк) | Ст. 26 Закону про ТОВ |
| Сплата ПДФО і ВЗ при перерахуванні на рахунок | Одночасно з виплатою | Пп. 168.1.2 ПКУ |
| Сплата ПДФО і ВЗ при виплаті готівкою або в негрошовій формі | 3 операційні дні з дня, що настає за днем нарахування (виплати, надання) | Пп. 168.1.4 ПКУ |
| Сплата ПДФО і ВЗ, якщо дивіденди нараховані, але не виплачені | 30 календарних днів після місяця нарахування | Пп. 168.1.5 ПКУ |
| Відображення в додатку 4ДФ, ознака доходу «109» | За квартал, у якому відбулося нарахування | Наказ Мінфіну від 13.01.2015 № 4 |
Коли виплата дивідендів заборонена законом
Це та частина, яку найчастіше ігнорують, і водночас та, що створює персональні ризики для директора. Стаття 27 Закону про ТОВ містить перелік ситуацій, у яких виплата неможлива навіть за наявності прибутку й грошей.
Товариство не має права виплачувати дивіденди учаснику, який повністю або частково не вніс свій вклад. Обмеження персональне: інші учасники свою частку отримують, «боржник» — ні, доки не закриє вклад.
Товариство не має права ухвалювати рішення про виплату та виплачувати дивіденди взагалі, якщо:
- не здійснено розрахунків з учасниками, які вийшли з товариства (їхня вимога має пріоритет перед дивідендами тих, хто залишився);
- майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов'язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок ухвалення рішення про виплату чи здійснення самої виплати.
Друга підстава сформульована навмисне широко й перевіряється не за балансом, а по суті. Виплата дивідендів у ситуації, коли товариство вже не може розрахуватися за простроченими зобов'язаннями, — це класична підстава для оспорювання правочину кредитором і для питань до керівника, який таку виплату провів. Якщо товариство йде до ліквідації, розподіл прибутку між учасниками взагалі відбувається останнім — після розрахунків з бюджетом і кредиторами.
Статут може додавати власні умови, за яких дивіденди не виплачуються, — наприклад, прив'язку до показника боргового навантаження або до формування резервного фонду. Перед кожним рішенням статут варто перечитувати, а не покладатися на пам'ять.
ПДФО і військовий збір: 5%, 9% чи 18%
Товариство, яке нараховує дивіденди, є податковим агентом учасника-фізособи (пп. 170.5.1 ПКУ). Це стосується будь-якого резидента, зокрема того, хто сплачує податок на прибуток у спосіб, відмінний від загального, — тобто платника єдиного податку, — або звільненого від цього податку (пп. 170.5.2 ПКУ). Спрощена система не звільняє від функції податкового агента, вона лише змінює ставку.
Ставка ПДФО визначається тим, ким є емітент, а не тим, ким є отримувач:
| Ситуація | ПДФО | Військовий збір | Норма ПКУ |
|---|---|---|---|
| ТОВ на загальній системі (платник податку на прибуток) | 5% | 5% | Пп. 167.5.2 |
| ТОВ на єдиному податку (не платник податку на прибуток) | 9% | 5% | Пп. 167.5.4 |
| Дивіденди від нерезидента, інститутів спільного інвестування | 9% | 5% | Пп. 167.5.4 |
| Дивіденди за привілейованими корпоративними правами з фіксованим розміром | 18% | 5% | Пп. 167.5.1, пп. 170.5.3 |
| Резидент Дія Сіті — платник податку на особливих умовах, пауза 2 роки | 0% | Не утримується | Пп. 170.5.5 |
Останній рядок першої половини таблиці потребує пояснення. Дивіденди за корпоративними правами, що мають статус привілейованих або інший статус, який передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, що перевищує розраховану на будь-яке інше корпоративне право емітента, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати — з відповідним оподаткуванням за ставкою 18% (пп. 170.5.3 ПКУ у зв'язці з пп. 57.1(1).4 ПКУ, який стосується виплат на користь фізичних осіб, у тому числі нерезидентів; саме на пп. 167.5.1 як на норму про ставку 18% посилаються роз'яснення ДПС). Це прирівнювання працює саме для ПДФО; базою нарахування єдиного внеску такі суми не стають, оскільки дивіденди не є заробітною платою в розумінні законодавства про ЄСВ.
Ставка військового збору становить 5% з 1 грудня 2024 року — після змін, внесених Законом України від 10.10.2024 № 4015-IX. Дивіденди, нараховані на користь фізичної особи, включаються до її загального місячного оподатковуваного доходу й оподатковуються військовим збором на загальних підставах.
Доходи у вигляді дивідендів остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування. Це означає, що учасник не подає річну декларацію лише через отримання дивідендів від українського ТОВ — податок уже утримано. Декларування знадобиться, якщо дивіденди прийшли з-за кордону.
Авансовий внесок з податку на прибуток: коли він виникає
Крім ПДФО і збору, у виплаті дивідендів є третій податок — авансовий внесок з податку на прибуток за пунктом 57.1(1) ПКУ. Він сплачується не за рахунок учасника, а за рахунок самого товариства й нараховується не на всю суму дивідендів, а на суму перевищення дивідендів над значенням об'єкта оподаткування за той рік, грошове зобов'язання щодо якого погашене. Це застереження принципове: якщо зобов'язання з податку на прибуток за відповідний рік не погашене, авансовий внесок рахується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті (пп. 57.1(1).2 ПКУ).
Найважливіше на практиці — перелік випадків, коли внеску немає:
| Хто виплачує / кому | Авансовий внесок | Коментар |
|---|---|---|
| ТОВ на єдиному податку, будь-який отримувач | Не сплачується | Єдинники не є платниками податку на прибуток, обов'язок для них не встановлено |
| ТОВ на загальній системі, отримувач — фізична особа | Не сплачується | Пп. 57.1(1).3 ПКУ прямо називає виплату фізичним особам |
| ТОВ на загальній системі, отримувач — юридична особа | Сплачується із суми перевищення | Зменшує нараховане зобов'язання з податку на прибуток |
| ТОВ на загальній системі виплачує юридичній особі за період перебування на спрощеній системі | Сплачується з усієї суми дивідендів | За такий період немає об'єкта оподаткування податком на прибуток, на який можна зменшити базу |
Останній рядок — реальна пастка. Товариство, яке перейшло з єдиного податку на загальну систему й вирішило нарешті розподілити «старий» прибуток, зароблений ще на спрощенці, потрапляє під авансовий внесок — і, за позицією ДПС, рахує його з усієї суми дивідендів, бо за «спрощенський» період немає об'єкта оподаткування, на який можна було б зменшити базу. Це стосується лише виплат юридичним особам. Для виплат фізособам виняток за пп. 57.1(1).3 діє безумовно, незалежно від періоду, за який нараховані дивіденди. Логіка контролюючого органу проста: значення має статус платника на дату виплати. Якщо структура вибору системи оподаткування ще відкрита, це один із факторів, який варто врахувати заздалегідь.
Сплачений авансовий внесок не пропадає: він зараховується в зменшення нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток за відповідний період і відображається в додатку АВ до декларації.
Дивіденди нерезиденту та особливий режим Дія Сіті
Якщо учасник — іноземна юридична особа, застосовується податок на репатріацію: резидент, який здійснює виплату доходу з джерелом походження з України на користь нерезидента, утримує 15% із суми виплати за її рахунок і сплачує до бюджету під час такої виплати (пп. «б» 141.4.1 та 141.4.2 ПКУ). Міжнародний договір може зменшити ставку — типово до 5% або 10% для дивідендів, — але пільга не діє автоматично. Потрібні довідка про податкове резидентство нерезидента за відповідний рік і підтвердження, що отримувач є бенефіціарним власником доходу, а не транзитною ланкою. Одночасно авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті нерезиденту-юрособі нікуди не зникає.
Якщо учасник — іноземна фізична особа, працюють ті самі ставки, що й для резидентів (5%, 9% або 18%), плюс військовий збір, з урахуванням правил про доходи нерезидентів.
Окремо — валютний бік питання. Транскордонні перекази для виплати дивідендів були заблоковані Постановою НБУ № 18 від 24.02.2022. З 13 травня 2024 року регулятор дозволив їх перерахування в межах ліміту 1 000 000 євро на календарний місяць — сам ліміт відтоді не переглядався, тоді як перелік супутніх умов НБУ доповнював неодноразово. Умови треба виконати одночасно, і саме на них найчастіше зупиняється платіж: дивіденди мають бути нараховані за результатами діяльності в періоді, що починається з 1 січня 2023 року (нерозподілений прибуток за будь-які попередні періоди і резервний капітал під дозвіл не підпадають); з моменту набуття нерезидентом права власності на корпоративні права має минути не менше шести місяців; період діяльності емітента з дати державної реєстрації — не менший ніж 12 місяців; переказ здійснює безпосередньо емітент через систему НБУ «Е-ліміти». Поза цим лімітом постанова передбачає окремі канали — зокрема «інвестиційний ліміт» у межах нових іноземних інвестицій, заведених з-за кордону до статутного капіталу. Перед платежем звіряйтеся з чинною редакцією постанови та з обслуговуючим банком.
Нарешті, резиденти Дія Сіті — платники податку на особливих умовах мають окрему конструкцію. Згідно з пп. 170.5.5 ПКУ, до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи не включаються дивіденди, нараховані на її користь емітентом, який є резидентом Дія Сіті — платником податку на особливих умовах, за умови що такий резидент не здійснював виплати дивідендів за акціями або іншими корпоративними правами протягом двох календарних років поспіль. Оскільки дохід не включається до оподатковуваного, військовий збір із нього також не утримується. Ознака доходу в додатку 4ДФ при цьому залишається звичайною — «109», і для звільнених сум теж.
Ціна пільги — дисципліна: розподіл раз на три роки замість щорічного. Для товариства, яке реінвестує прибуток, це майже безкоштовно; для того, що живе з регулярних виплат засновникам, — ні. Рішення приймається разом з іншими параметрами резидентства Дія Сіті, а не окремо від них.
Часті запитання
Чи можна виплатити дивіденди, якщо ТОВ на єдиному податку?
Так. Спрощена система не забороняє розподіл прибутку. Різниця лише в ставці ПДФО: 9% замість 5%, оскільки товариство не є платником податку на прибуток (пп. 167.5.4 ПКУ). Військовий збір — 5%. Авансовий внесок з податку на прибуток єдинник не сплачує.
Чи можна виплатити дивіденди тільки одному учаснику?
За загальним правилом ні: стаття 26 Закону про ТОВ передбачає виплату пропорційно часткам усім учасникам, які були такими на день рішення. Виняток — учасник, який не вніс вклад: йому виплата заборонена за статтею 27, тоді як решта свої суми отримують. Непропорційного розподілу закон прямо не передбачає, тож будь-яка домовленість такого роду потребує окремого опрацювання статуту.
Що буде, якщо не виплатити дивіденди у шестимісячний строк?
З дня ухвалення рішення в учасника виникає право вимоги, а в товариства — грошове зобов'язання. Після спливу строку учасник може стягнути суму в судовому порядку разом із інфляційними втратами та трьома процентами річних за статтею 625 ЦКУ. Якщо виплата стала неможливою через фінансовий стан, коректніше вчасно скасувати або змінити попереднє рішення зборів, ніж мовчки прострочити.
Чи нараховується ЄСВ на дивіденди?
Ні. Дивіденди не є заробітною платою й не входять до бази нарахування єдиного внеску. Прирівнювання дивідендів за привілейованими корпоративними правами до зарплати за пп. 170.5.3 ПКУ працює виключно для цілей оподаткування ПДФО і не створює бази ЄСВ.
Чи потрібно учаснику подавати декларацію після отримання дивідендів?
Якщо дивіденди виплатило українське ТОВ, ні: податок утримано остаточно під час нарахування, і саме товариство відображає суму в додатку 4ДФ за ознакою «109». Декларація потрібна, якщо дивіденди отримані з іноземного джерела, — там фізособа декларує дохід самостійно за ставкою 9% плюс військовий збір.
Чи можна виплатити дивіденди майном замість грошей?
Можна, але лише за одностайним рішенням загальних зборів, у яких взяли участь усі без винятку учасники (ст. 26 Закону про ТОВ). Крім корпоративної процедури, така виплата має податкові наслідки: контролюючий орган послідовно розглядає передачу майна в рахунок дивідендів як його постачання, тож у платника ПДВ виникають зобов'язання з цього податку, а база ПДФО визначається як вартість активу за звичайними цінами, помножена на натуральний коефіцієнт за п. 164.5 ПКУ (1,05263 для ставки 5%, 1,09890 для 9%, 1,21951 для 18%). До військового збору натуральний коефіцієнт не застосовується. Конструкцію варто прораховувати заздалегідь разом із бухгалтером.
Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Норми часто змінюються — перед прийняттям рішень звіряйтеся з чинною редакцією актів або зверніться по індивідуальну консультацію. Команда NewFrame Legal супроводжує бізнес у цих питаннях.