Інформаційне поле навколо дати «1 серпня 2026 року» наробило плутанини: одні видання пишуть, що «податкові мораторії завершилися», інші — що «податкова знову може перевіряти без обмежень». Обидва формулювання неточні. Насправді для бізнесу важливе інше: коли саме закінчується право ДПС донараховувати податки за конкретний звітний період, і чи не збігає цей строк просто зараз. У цій статті розбираємо чинну редакцію статті 102 Податкового кодексу України, пояснюємо, що означає 1 серпня 2026 року, і показуємо, як порахувати строк для власної звітності.
Що насправді сталося 1 серпня 2026 року
Передусім уточнімо: 1 серпня 2026 року не набирав чинності новий закон про строки давності. Це дата, яка «дозріла» через рішення, ухвалені три роки тому. За роз'ясненнями Державної податкової служби, відлік строків давності було зупинено кількома нормами. На час карантину строки не рахувалися з 18 березня 2020 року (пункт 52 прим. 2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу); дію цього пункту на період воєнного стану, своєю чергою, зупинив Закон № 2120-IX. Основне зупинення на час воєнного стану передбачали пункт 102.9 статті 102 та підпункт 69.9 пункту 69 того самого підрозділу. Пункт 102.9 виключено Законом № 3219-IX від 30.06.2023, а отже, для платників, які не могли виконувати свої обов'язки, відлік відновився з 1 серпня 2023 року. Водночас ДПС у своїх роз'ясненнях розрізняє категорії платників: для тих, хто міг виконувати обов'язки, відновлення відбулося раніше — 24.11.2022, а для окремих груп з боргом, що виник до 24.02.2022, зупинення не припинялося. Роз'яснення ДПС (Південного міжрегіонального управління по роботі з великими платниками) від 31.01.2024 щодо самовиправлення помилок зазначає, що строк у цьому випадку подовжується на період з 18.03.2020 до 31.07.2023.
Звідси проста арифметика. Трирічний (1095-денний) строк для звітності, граничні строки подання якої настали після відновлення відліку (щонайпізніше після 1 серпня 2023 року), не збільшується на дні «паузи» 2020–2023 років. Для платників, у яких відлік відновився 1 серпня 2023 року, найраніші такі періоди почали спливати з 1 серпня 2026 року (для тих, у кого відновлення настало 24.11.2022, — раніше), а далі спливатимуть поступово — дедалі більше звітних періодів 2023 року виходить із зони досяжності для звичайної перевірки. Для звітності за періоди, граничні строки яких припадали на 2020–2023 роки, розрахунок індивідуальний: до строку додаються дні зупинення, а їх кількість залежить від категорії платника, тож перевіряти слід кожну декларацію окремо.
Окремо нагадаємо, що мораторій на частину перевірок і відновлення проведення перевірок — це інше питання, ніж строки давності. Про те, які перевірки і за яких умов можуть проводитися сьогодні, ми писали у статті «Перевірки бізнесу 2026: мораторій і ваші права». Тут же ми говоримо виключно про «горизонт» — на яку глибину назад податкова може піти.
Як працює строк давності за статтею 102 ПКУ
Ключова норма — пункт 102.1 статті 102 Кодексу. Контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника у випадках, визначених Кодексом, не пізніше закінчення 1095-го дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом. Якщо декларацію було подано пізніше, відлік іде від дня її фактичного подання.
Наслідок спливу строку сформульований у самій нормі прямо: платник вважається вільним від відповідного грошового зобов'язання, включно з нарахованою пенею, а спір щодо такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному чи судовому порядку. Тобто сплив строку давності — це не процесуальна дрібниця, а підстава, яка «закриває» питання по суті.
Є і три суміжні правила, які часто плутають. По-перше, штрафи за порушення вимог податкового законодавства, не пов'язані безпосередньо з декларуванням, а також порушення вимог іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, можуть бути визначені не пізніше 1095 дня з дня вчинення порушення. По-друге, для місцевих податків, за якими передбачено річну декларацію, строк рахується від останнього дня граничного строку сплати цих податків. По-третє, якщо платник подав уточнюючий розрахунок, орган може визначити податкові зобов'язання в межах поданих уточнень протягом 1095 днів з дня його подання — тобто новий строк стосується саме уточнених показників, а не всієї декларації.
Який строк до чого застосовується
Щоб не загубитися в абзацах пункту 102.1, зведемо чинні строки в одну таблицю. Усі строки взято з чинної редакції статті 102 та статті 44 ПКУ, з урахуванням змін Закону № 3721-IX від 21.05.2024.
| Ситуація | Строк | Від якої дати рахується |
|---|---|---|
| Донарахування за податковою декларацією (загальне правило) | 1095 днів | Від останнього дня граничного строку подання декларації; якщо подано пізніше — від дня фактичного подання |
| Перевірка за статтями 39 (трансфертне ціноутворення) і 39-2 (КІК), застосування пункту 141.4 статті 141 | 2555 днів | Так само, як у загальному правилі |
| Уточнююча декларація (розрахунок) | 1095 днів (2555 — для перевірок за статтями 39 і 39-2) | Від дня подання уточнюючого розрахунку, в межах поданих уточнень |
| Штрафи за порушення, не пов'язані безпосередньо з декларуванням | 1095 днів | Від дня вчинення правопорушення |
| Місцеві податки з річною декларацією | 1095 днів | Від останнього дня граничного строку сплати |
| Стягнення податкового боргу після нарахування в межах строку давності | 1095 календарних днів | Від дня виникнення податкового боргу (з винятком абзацу третього пункту 59.1) |
| Заява про повернення надміру сплачених сум | 1095 днів | Від дня виникнення переплати або права на відшкодування |
Зверніть увагу на останні два рядки: строки давності працюють у два боки. Тими самими 1095 днями обмежено і право платника вимагати повернення переплати. Бізнес, який «колись розбереться» з надміру сплаченим ПДВ чи податком, ризикує пропустити власне вікно.
Як порахувати строк: практичні приклади
Розглянемо, як це виглядає на конкретних звітних періодах. Нижче — розрахунок за принципом «граничний строк подання плюс 1095 днів» для періодів, граничні строки подання яких настали вже після відновлення відліку (тобто без додаткових днів зупинення). Це орієнтовний розрахунок для типового випадку: декларація подана вчасно, жодна з підстав зупинення за пунктом 102.3 не застосовується. Чи переноситься сама кінцева дата, якщо вона припадає на вихідний, у статті 102 прямо не сказано, тому перестрахуйтеся й орієнтуйтеся на попередній робочий день.
| Звітний період | Граничний строк подання | Кінцева дата для донарахування (1095-й день) |
|---|---|---|
| Декларація з ПДВ за серпень 2023 | 20.09.2023 | 19.09.2026 |
| Декларація з ПДВ за листопад 2023 | 20.12.2023 | 19.12.2026 |
| Декларація з ПДВ за лютий 2024 | 20.03.2024 | 20.03.2027 |
| Декларація з ПДВ за серпень 2025 | 22.09.2025 (20.09 — субота, строк переноситься за пунктом 49.20 ПКУ) | 21.09.2028 |
Для періодів, граничні строки подання яких припали на час зупинення, застосувати цю формулу «в лоб» не можна: до строку слід додати дні, на які відлік був зупинений. Якщо ви готуєтеся до перевірки або відповідаєте на запит ДПС, розраховуйте межу для кожної декларації окремо й фіксуйте розрахунок у внутрішній довідці. Окремо перевіряйте дати подання: якщо декларація подавалась із запізненням, відлік пішов від фактичного подання, а не від граничного строку.
Також пам'ятайте про уточнюючі розрахунки. Подавши уточнення за «старий» період, платник ініціює новий 1095-денний строк, але лише в межах уточнених показників. Подання уточнюючого розрахунку не «оживляє» весь період для перевірки. Водночас, виправляючи помилки, слід враховувати правила статті 50 ПКУ: самостійне виявлення заниження зобов'язання минулих періодів передбачає уточнення та сплату недоплати зі штрафом у розмірі 3 % або 5 % залежно від обраного способу, а під час документальних перевірок за період, що перевіряється, подавати уточнення заборонено.
Коли строк давності не спливає або зупиняється
Саме тут бізнес найчастіше помиляється, вважаючи, що «три роки минуло — можна спати спокійно». Стаття 102 передбачає випадки, коли строк не застосовується взагалі, і випадки, коли відлік тимчасово зупиняється.
Без дотримання строку, визначеного абзацом першим пункту 102.1, грошове зобов'язання може бути нараховане, якщо податкову декларацію за період, у якому виникло податкове зобов'язання, не було подано, або якщо посадову особу платника (чи платника — фізичну особу) засуджено за ухилення від сплати цього зобов'язання, чи кримінальне провадження закрито з нереабілітуючих підстав і це рішення набрало законної сили (пункт 102.2). Окремо пункт 102.2-1 (доданий Законом № 4112-IX від 04.12.2024) дозволяє нараховувати зобов'язання без цього строку, якщо проти платника або особи, що діяла від його імені чи в його інтересах, набрав чинності обвинувальний вирок за статтями 369 і 369-2 Кримінального кодексу, і наслідком таких діянь могло стати зменшення об'єкта оподаткування чи заниження податкового зобов'язання.
Для фінансових агентів і власників рахунків, щодо яких перевіряють дотримання вимог статті 39-3 Кодексу, пункт 102.2 встановлює окремий строк у 1825 днів від граничного строку подання звіту про підзвітні рахунки — і цей строк взагалі не застосовується до фінансового агента, який не подав звіт.
Окрема група правил — зупинення відліку за пунктом 102.3. Зведемо їх у таблицю.
| Підстава за пунктом 102.3 | Що саме зупиняє відлік |
|---|---|
| 102.3.1 | Платник перебуває поза межами України безперервно 183 дні або більше — на весь такий період |
| 102.3.2 | Контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку платника |
| 102.3.3 | Контролюючий орган зупинив, продовжив або переніс строки перевірки в порядку статей 44, 82 та 85 ПКУ чи за Митним кодексом |
| 102.3.4 | Орган не може провести перевірку через акт про неможливість її проведення, недопуск посадових осіб до перевірки або судове оскарження платником рішення про проведення перевірки (крім випадків, коли таке рішення скасовано чи визнано протиправним) |
| 102.3.5 | Триває адміністративне або судове оскарження платником рішення про нарахування грошового зобов'язання |
Практичний висновок: якщо ваш бізнес мав тривалі спори з ДПС, виїзд директора-платника за кордон на понад пів року або перенесення перевірок, межа «три роки» для цих періодів може бути іншою. Тут особливо важливо не покладатися на загальні таблиці.
Скільки зберігати документи
Строки давності й строки зберігання документів пов'язані між собою. Пункт 44.3 статті 44 ПКУ вимагає зберігати первинні документи, регістри обліку, фінансову звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, протягом визначених законодавством строків, але не менше таких мінімумів: 2555 днів — для документів, необхідних для податкового контролю за статтями 39 і 39-2 та пунктом 141.4 статті 141; 1825 днів — для документів, що складаються особами, визначеними пунктом 133.1 статті 133, підпунктом 133.2.2 пункту 133.2 і пунктом 133.4 статті 133, а також юридичними особами на спрощеній системі оподаткування (крім документів, для яких діє довший мінімум за підпунктом 44.3.1); 1095 днів — для інших документів.
Це означає, що ФОП та інші платники, які не потрапляють у попередні категорії, зобов'язані зберігати документи щонайменше три роки (1095 днів), тоді як для платників, названих у підпункті 44.3.2 (зокрема юридичних осіб на спрощеній системі), мінімум становить 1825 днів. Строки рахуються з дня подання відповідної звітності, а в разі її неподання — з передбаченого Кодексом граничного строку. Окремо важливо, що строки зберігання продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених пунктом 102.3.
Типова помилка — знищувати первинку, «бо вже минуло три роки», не перевіривши, чи не діє для цього пакета документів довший мінімум (наприклад, у разі контрольованих операцій) і чи не було зупинення. Якщо ж документи втрачено або знищено достроково, пункт 44.5 вимагає письмово повідомити контролюючий орган у п'ятиденний строк з дня події та відновити документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. Для платників, що мають контрольовані операції, окремо див. нашу статтю про звіт про контрольовані операції — саме для цієї сфери діє подовжений строк у 2555 днів.
Що робити бізнесу: практичний план
Знання власної часової межі потрібне у двох ситуаціях: коли ви плануєте внутрішній аудит ризиків і коли відповідаєте на запит чи перевірку. Ми радимо такий порядок дій.
Перший крок — скласти реєстр поданих декларацій із датами їх фактичного подання та для кожної визначити межу за пунктом 102.1. Для періодів до 1 серпня 2023 року додатково зафіксуйте, чи могли діяти підстави зупинення та які саме дні слід додати. Другий крок — позначити в реєстрі «винятки»: періоди, за якими декларацію не подавали; періоди, що стосуються контрольованих операцій чи КІК; періоди, за якими тривало оскарження. Для періодів із перевірками за статтями 39 і 39-2 та пунктом 141.4 статті 141 орієнтуйтеся на 2555 днів, а для неподаних декларацій не покладайтеся на строк давності взагалі.
Третій крок — переглянути політику зберігання документів і не знищувати архів раніше, ніж спливе найдовший застосовний мінімум. Четвертий — якщо на вас надійшов запит чи наказ про перевірку періоду, що виходить за межі 1095 днів, перевірте, чи є законна підстава для виходу за межі строку (наприклад, неподана декларація), і зафіксуйте свою позицію письмово. Якщо ж за результатами перевірки вже винесено податкове повідомлення-рішення, ознайомтеся з нашою інструкцією з оскарження ППР: аргумент про пропущений строк давності варто викласти вже в адміністративній скарзі, а не лише в суді.
П'ятий крок — не вважати, що «2023 рік уже закрито». Строк спливає окремо для кожної декларації: ПДВ за серпень 2023 року — у вересні 2026-го, за листопад 2023 року — у грудні 2026-го, а річні декларації — ще пізніше. Тому єдиний надійний підхід — рахувати по кожній декларації окремо.
Часті запитання
Чи справді з 1 серпня 2026 року ДПС не може перевіряти 2023 рік?
Ні, не зовсім так. Право донарахувати податок за конкретною декларацією спливає не одночасно для всього 2023 року, а на 1095-й день після граничного строку подання цієї декларації. Тому ПДВ-декларація за серпень 2023 року (граничний строк 20.09.2023) «живе» до 19.09.2026, а за грудень 2023 року — довше. Крім того, для частини питань діють винятки: неподана звітність, подовжений строк у 2555 днів для трансфертного ціноутворення та КІК, зупинення відліку за пунктом 102.3.
Чи подовжує строк давності подання уточнюючого розрахунку?
Так, подання уточнюючого розрахунку запускає новий 1095-денний строк, але лише в межах поданих уточнень (для перевірок за статтями 39 і 39-2 — 2555 днів). Для решти показників декларації діє первинний строк. Тому уточнюючий розрахунок — це не спосіб «обнулити» горизонт, а, навпаки, ризик відкрити для перевірки уточнені показники на нових три роки.
Скільки часу ДПС має на стягнення податкового боргу?
Якщо грошове зобов'язання нараховане до спливу строку давності за пунктом 102.1, податковий борг, що виник через відмову його самостійно погасити, може бути стягнений протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення боргу (пункт 102.4). Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки тривають до повного погашення платежу або визнання боргу безнадійним. Виняток — абзац третій пункту 59.1: податковий борг, що не перевищує встановленої цим пунктом межі, не стягується, а строк у такому разі відлічується з дня, коли борг цю межу перевищив.
Скільки років зберігати документи ФОП?
За пунктом 44.3 статті 44 ПКУ мінімальний строк для ФОП, на яких не поширюються категорії 44.3.1 і 44.3.2, — 1095 днів з дня подання відповідної звітності. Для документів, необхідних для контролю за статтями 39 і 39-2, строк — 2555 днів. Для юридичних осіб на спрощеній системі оподаткування мінімум становить 1825 днів. Строки продовжуються на період зупинення відліку строку давності.
Чи можна оскаржити донарахування за пропущеним строком давності?
Так. Після спливу строку за пунктом 102.1 платник вважається вільним від грошового зобов'язання, включно з пенею, а спір щодо такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному чи судовому порядку. Отже, податкове повідомлення-рішення, винесене після спливу строку, як правило, не має правових підстав і підлягає оскарженню. На практиці заявляйте цей аргумент якомога раніше — у запереченнях на акт перевірки та в адміністративній скарзі — разом із розрахунком, який підтверджує дати подання і відсутність підстав для зупинення відліку.
Чи змінюються строки давності для перевірок, якщо я перебуваю за кордоном?
Так. Пункт 102.3.1 зупиняє відлік строку давності на будь-який період, протягом якого платник перебуває поза межами України, якщо таке перебування безперервне і становить 183 дні або більше. Для платників, які тривалий час жили за кордоном, межа 1095 днів може зміститися.
Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Норми часто змінюються — перед прийняттям рішень звіряйтеся з чинною редакцією актів або зверніться по індивідуальну консультацію. Команда NewFrame Legal супроводжує бізнес у цих питаннях.