Банківська спільнота України орієнтовно з 14 серпня 2026 року почала застосовувати оновлені ліміти на перекази для новостворених та «сплячих» фізичних осіб-підприємців, а з 14 листопада пороги мають стати ще суворішими. Формально це не закон і не постанова НБУ, а оновлена редакція Меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг, який 14 травня 2026 року підписали Національний банк, Асоціація українських банків (АУБ), Національна асоціація банків України (НАБУ) та банки-учасники ринку. Але для бізнесу різниця між «меморандумом» і «законом» суто термінологічна: банки вбудовують ці пороги у власні системи фінмоніторингу, і на практиці рахунок ФОП, який перевищив ліміт, потрапляє під перевірку так само, як і за прямою вказівкою регулятора.
Для ФОП, які працюють з іноземними клієнтами, ведуть кілька підприємницьких структур одночасно або нещодавно зареєструвалися чи відновили діяльність після паузи, це означає нову звичку: тримати напоготові документи, що підтверджують походження доходу, ще до того, як банк їх запросить.
Що змінив оновлений Меморандум банків
Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг — це добровільна домовленість банків, підтримана Національним банком, Асоціацією українських банків і Національною асоціацією банків України. Перша редакція документа була підписана ще 10.12.2024 і стосувалася переважно лімітів для звичайних фізичних осіб (вони поетапно набирали чинності протягом 2025 року); оновлена версія від 14.05.2026 додала окремий, ризик-орієнтований трек для новостворених і неактивних ФОП, а також для юридичних осіб з ознаками «компаній-оболонок».
За повідомленнями учасників ринку, механізм для ФОП двоетапний. На першому етапі, орієнтовно з 14 серпня 2026 року, банки встановлюють такі місячні пороги для операцій, що потребують додаткової перевірки: ФОП групи 1 — до 600 тис. грн, ФОП груп 2 та 3 — до 3 млн грн. Орієнтовно з 14 листопада 2026 року пороги мають зменшитися — до 400 тис. грн для групи 1 і до 1 млн грн для груп 2–3. Сам Меморандум не публікує єдиного зведеного тексту з конкретними сумами й датами — вони озвучені представниками банківської спільноти, тому перш ніж приймати рішення на основі конкретної дати чи суми, варто уточнити її в обслуговуючому банку. Логіка поетапного впровадження проста: дати бізнесу час адаптуватися й накопичити «історію» прозорих операцій, перш ніж пороги стануть жорсткішими.
Ліміти адресні: вони стосуються насамперед новостворених ФОП (з невеликою історією рахунку) та тих, хто відновив діяльність після тривалої паузи, а також суб'єктів, яких банк за внутрішніми критеріями відносить до групи підвищеного ризику. Для підприємця з багаторічною історією операцій, стабільними контрагентами і сплаченими податками ці пороги здебільшого залишаються непомітними — до нього застосовується той самий ризик-орієнтований підхід, що діяв і раніше.
| Категорія | Етап 1 — орієнтовно з 14.08.2026 | Етап 2 — орієнтовно з 14.11.2026 |
|---|---|---|
| ФОП групи 1 (новостворені/неактивні) | до 600 000 грн/міс | до 400 000 грн/міс |
| ФОП груп 2 та 3 (новостворені/неактивні) | до 3 000 000 грн/міс | до 1 000 000 грн/міс |
| Юридичні особи з ознаками «оболонки» | до 5 000 000 грн/міс | до 2 000 000 грн/міс |
Правова основа: чому банк узагалі має на це право
Меморандум сам собою не є нормативно-правовим актом і не встановлює обов'язків для клієнтів банків напряму. Але право й обов'язок банків аналізувати операції та обмежувати підозрілі випливають із Закону України № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 та Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.05.2020 № 65.
Саме ці акти зобов'язують банк як суб'єкта первинного фінансового моніторингу виявляти операції з ознаками ризику, зупиняти їх проведення для аналізу, запитувати в клієнта документи, що пояснюють суть і джерело коштів, і за потреби відмовляти в обслуговуванні операції, якщо клієнт не надав пояснень. Меморандум лише конкретизує, на яких порогових сумах і для яких категорій клієнтів банки домовилися застосовувати цей інструментарій синхронізовано, замість того щоб кожен банк визначав власні непрозорі пороги.
Окремо Національний банк у 2026 році оновлював і суто технічні акти в цій сфері: постанова Правління НБУ від 28.01.2026 № 11 внесла зміни до нормативно-правових актів НБУ щодо формування файлів інформаційного обміну у сфері фінансового моніторингу — це радше технічний, ніж змістовний крок, пов'язаний з інфраструктурою обміну даними між банками та регулятором.
Кого зараховують до «групи пов'язаних» ФОП
Окремий і практично важливіший блок ризиків — це не самі ліміти, а критерії, за якими банк може розцінити кількох формально незалежних ФОП або ФОП і юридичну особу як єдину групу з централізованим контролем. У банківській та податковій практиці до таких ознак відносять: спільну юридичну адресу або фактичне місцезнаходження; спільних власників, представників, бухгалтерів чи довірених осіб у кількох суб'єктів одночасно; використання спільних IP-адрес при вході в клієнт-банк чи електронний кабінет; концентрацію виручки в одного кінцевого бенефіціара; відсутність у формально самостійних ФОП власних ресурсів для ведення діяльності (офісу, обладнання, персоналу); та значні за сумою й регулярні надходження від однієї й тієї самої юридичної особи чи фізичної особи.
Жодна з цих ознак окремо не є доказом порушення — власники бізнесу нерідко цілком легально ведуть кілька ФОП чи поєднують ФОП із власним ТОВ. Але поєднання кількох ознак одночасно суттєво підвищує ймовірність того, що банк застосує до групи посилений моніторинг, а податкова — розгляне питання дроблення бізнесу для штучного утримання пільгового оподаткування. Це суміжна, але окрема тема: детальніше про ознаки й ризики дроблення бізнесу через ФОП — у статті «Дроблення бізнесу через ФОП: ознаки, ризики та законопроєкт 2026».
| Ознака | Чому це насторожує банк |
|---|---|
| Спільна адреса / офіс кількох ФОП | Свідчить про відсутність економічної самостійності суб'єктів |
| Спільні власники, представники, бухгалтер | Класичний маркер централізованого управління групою |
| Однакові IP-адреси входу в клієнт-банк | Технічна ознака єдиного оператора рахунків |
| Регулярні великі надходження від однієї юрособи | Схоже на приховані трудові відносини або дроблення виручки |
| Відсутність власних ресурсів для діяльності | Ставить під сумнів реальність підприємницької діяльності ФОП |
Паралельно з уже чинним Меморандумом Національний банк у липні 2026 року оприлюднив проект постанови про здійснення контролю за платіжними операціями, який пропонує запровадити єдиний, публічно відомий перелік ознак підозрілої поведінки клієнтів — за попередніми публікаціями йшлося про 16 критеріїв: від надмірної кількості карток і рахунків на одну особу до аномальної частоти поповнень, концентрації однотипних операцій і переказів на користь великої кількості одержувачів або, навпаки, надходжень від великої кількості платників на одну картку.
Громадське обговорення проекту НБУ спершу планував завершити 31 липня 2026 року, але продовжив термін до 14 серпня 2026 року. Станом на підготовку цього матеріалу фінальна редакція постанови не опублікована, тому конкретний перелік і формулювання ознак ще можуть змінитися порівняно з проектною версією. Бізнесу варто сприймати цю ініціативу як напрямок руху регулятора — до формалізованих, наперед відомих критеріїв ризику замість непрозорих внутрішніх методик кожного банку, — і стежити за фінальним текстом окремо, а не орієнтуватися на попередні публікації як на остаточні.
Що робить банк, якщо ліміт перевищено
Перевищення порогового значення не означає автоматичну заборону переказу чи блокування рахунку. Це сигнал для банку розпочати додаткову перевірку конкретної операції або клієнта загалом. На практиці банк може: тимчасово призупинити виконання операції до з'ясування обставин; запросити в клієнта первинні документи, що підтверджують суть операції (договори, акти, рахунки); попросити пояснення щодо джерела й економічного змісту надходження; перевірити контрагентів клієнта та відповідність податкового навантаження заявленим оборотам; і за результатами перевірки — або зняти обмеження, або віднести операцію чи клієнта до групи підвищеного ризику з подальшим посиленим моніторингом.
Строки такої перевірки законодавчо не обмежені жорсткою верхньою межею для кожного кроку, тому банки орієнтуються на внутрішні регламенти, узгоджені з вимогами Положення № 65. На практиці швидкість вирішення питання найбільше залежить від того, наскільки оперативно клієнт надає запитані документи.
Які документи підтверджують легальність доходу
Щоб зняти підозру щодо конкретної операції або обмеження щодо рахунку загалом, ФОП зазвичай потрібно надати банку один або кілька документів залежно від джерела надходження: податкову декларацію платника єдиного податку або декларацію про майновий стан і доходи; довідки про доходи, сформовані в електронному кабінеті платника податків; договори з контрагентами та акти виконаних робіт чи надання послуг, що пояснюють призначення платежу; виписки або довідки про заробітну плату, якщо йдеться про найманих працівників ФОП; підтвердження надходжень від державних органів (наприклад, гранти чи компенсації) або волонтерської діяльності, якщо саме це є джерелом коштів.
Головна практична порада — заздалегідь коректно й розгорнуто заповнювати призначення платежу в договорах і платіжних документах: формулювання на кшталт «оплата за послуги згідно з рахунком № … від …» банку і фінмоніторингу зрозуміліші й перевіряються швидше, ніж узагальнене «оплата за договором» без реквізитів.
| Джерело коштів | Що зазвичай просить банк |
|---|---|
| Оплата від клієнта за договором | Договір, акт чи інвойс, платіжний документ з чітким призначенням платежу |
| Оплата від іноземного контрагента | Договір (контракт), акт наданих послуг, документи валютного нагляду за операцією |
| Дохід від найманих працівників ФОП | Відомості нарахування зарплати, звіт з ЄСВ і ПДФО |
| Грант, компенсація від державного органу | Рішення чи довідка про призначення виплати |
| Декларований дохід за період | Податкова декларація або довідка з електронного кабінету платника податків |
Чим це відрізняється від валютного нагляду і від блокування податкових накладних
Нові ліміти Меморандуму варто відрізняти від суміжних, але окремих механізмів контролю, з якими стикається той самий бізнес. Валютний нагляд і ліміти на операції в іноземній валюті чи транскордонні перекази регулюються іншим блоком нормативних актів НБУ, зокрема постановою № 18 та її подальшими змінами — про це детальніше в статті «Валютний нагляд у ЗЕД 2026: строки розрахунків і пеня». Це питання строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами і пені за їх порушення, а не про пороги на внутрішні гривневі перекази.
Блокування податкових накладних — це окремий, суто податковий механізм зупинення реєстрації податкових накладних платника ПДВ за критеріями ризиковості, який регулює ДПС, а не банк, і від якого рахунок ФОП чи ТОВ у банку прямо не залежить. Плутати ці два різні блокування — банківське через фінмоніторинг і податкове через ризиковість платника ПДВ — типова помилка, яка призводить до неправильно обраної стратегії розблокування.
Практичні кроки для бізнесу вже зараз
Незалежно від того, підпадає підприємець під нові ліміти формально чи ні, є кілька дій, які варто зробити до листопада 2026 року, коли пороги стануть жорсткішими. По-перше, привести у відповідність фактичну діяльність і формальну реєстрацію: якщо кілька ФОП чи ФОП і ТОВ дійсно ведуть спільну діяльність з однією клієнтською базою, варто заздалегідь оцінити юридичні ризики такої структури, а не чекати запиту від банку чи податкової. По-друге, систематизувати документообіг із контрагентами — договори, акти, рахунки з чіткими призначеннями платежу — так, щоб будь-яку операцію можна було підтвердити протягом одного-двох днів. По-третє, для новостворених ФОП і тих, хто відновлює діяльність після паузи, варто закладати в очікування, що перші місяці роботи супроводжуватимуться підвищеною увагою банку, і не сприймати запит документів як ознаку проблем із конкретним рахунком.
Для ФОП, які отримують оплату від іноземних клієнтів через платіжні системи чи прямі перекази, ці ж принципи документального підтвердження діють поряд із вимогами валютного нагляду — детальніше про специфіку роботи з іноземними клієнтами в статті «ФОП з іноземними клієнтами: ЗЕД, валюта і Payoneer у 2026».
Меморандум — документ добровільний і переглядається його учасниками за потреби, тому конкретні порогові суми не варто сприймати як застиглі назавжди. Водночас загальний вектор — рух до більш стандартизованого, технологічного (з елементами автоматизованого аналізу поведінки клієнта) фінансового моніторингу — підтверджується і паралельною роботою НБУ над постановою про єдині ознаки підозрілих операцій. Бізнесу варто орієнтуватися не на конкретні цифри лімітів як на щось незмінне, а на загальний принцип: чим прозоріша й краще задокументована діяльність, тим менше вона привертає увагу автоматизованих систем моніторингу, незалежно від того, які саме порогові значення діятимуть у конкретному місяці. Тому інвестиція в документообіг і прозорість зараз окупається довше, ніж до листопада 2026 року.
Поширені запитання
Чи означає перевищення ліміту заборону на переказ коштів?
Ні. Перевищення порогового значення за Меморандумом само собою не блокує операцію автоматично. Це підстава для банку розпочати додаткову перевірку: запросити документи, з'ясувати призначення платежу, оцінити ризик. Якщо клієнт оперативно надає пояснення й документи, операція здебільшого проводиться в звичайному режимі.
Чи стосуються нові ліміти звичайних фізичних осіб, які не є ФОП?
Ні, оновлені у 2026 році пороги адресовані саме новоствореним і неактивним ФОП, а також юридичним особам з ознаками ризику. Для звичайних фізичних осіб діють інші, раніше встановлені ліміти Меморандуму, які цей матеріал не розглядає.
Що робити, якщо банк уже призупинив операцію або обмежив рахунок ФОП?
Насамперед з'ясувати в банку конкретну причину та перелік документів, які він вимагає. Зазвичай ідеться про підтвердження джерела доходу: декларації, договори з контрагентами, акти виконаних робіт. Якщо банк не пояснює причину чи вимагає документи, не передбачені законодавством, це підстава звернутися по фахову консультацію, а за потреби — оскаржити дії банку.
Чи можна уникнути потрапляння в «групу пов'язаних осіб», якщо у мене справді кілька ФОП?
Наявність кількох ФОП сама собою не заборонена. Ризик виникає, коли ці ФОП фактично не є економічно самостійними — мають спільних власників, спільний офіс, єдину клієнтську базу і концентрацію виручки без реального розподілу ризиків і ресурсів між суб'єктами. Оцінити, наскільки структура бізнесу вразлива до такої кваліфікації, найкраще заздалегідь, а не після запиту банку чи податкової.
Чи діють обмеження для ФОП, які отримують оплату від іноземних клієнтів?
Так, загальні принципи документального підтвердження доходу застосовуються і до надходжень від іноземних клієнтів, але паралельно діють ще й окремі вимоги валютного нагляду щодо строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.
Що зміниться після 14 листопада 2026 року?
За повідомленнями учасників банківського ринку, пороги, що вимагають додаткової перевірки, мають зменшитися: для ФОП групи 1 — орієнтовно до 400 тис. грн на місяць, для груп 2 та 3 — орієнтовно до 1 млн грн на місяць. Точну дату й суму для конкретного випадку варто уточнювати в обслуговуючому банку. Це означає, що операції, які раніше проходили без додаткової уваги банку, після цієї дати можуть підпасти під перевірку.
Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Норми часто змінюються — перед прийняттям рішень звіряйтеся з чинною редакцією актів або зверніться по індивідуальну консультацію. Команда NewFrame Legal супроводжує бізнес у цих питаннях.