11 серпня 2026 року набрала чинності постанова Правління Національного банку України від 10.08.2026 №90 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18». Це черговий, і доволі об'ємний, пакет пом'якшення валютних обмежень воєнного стану — цього разу зі значною часткою змін, які стосуються саме юридичних осіб: нові ліміти на готівку й корпоративні картки, новий механізм валютних операцій через благодійність на користь ЗСУ, можливість ділитися лімітами між пов'язаними компаніями та розширення переліку дозволених переказів нерезидентам.
Що таке постанова №90 і чому вона важлива для бізнесу
Постанова №18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» — базовий документ, яким НБУ з перших днів повномасштабного вторгнення регулює валютні операції в Україні. Відтоді регулятор точково послаблює обмеження пакетами змін, і постанова №90 — черговий такий пакет.
Для бізнесу зміни зачіпають одразу кілька практичних напрямів: скільки готівки можна зняти з рахунку компанії, скільки можна витратити корпоративною карткою за кордоном, на яких умовах можна перевести кошти нерезиденту понад звичайні ліміти і як компанії в межах однієї групи можуть ділитися накопиченими валютними лімітами. Окремим рішенням НБУ №239 від 10.08.2026, чинним з 1 вересня 2026 року, змінено також методику розрахунку банками лімітів відкритої валютної позиції — це радше технічна норма для самих банків, але вона побічно впливає на доступність валютного кредитування бізнесу.
Пакет фінансового сектору, що йде паралельно з постановою №90, вартий окремої згадки, оскільки він теж непрямо стосується бізнесу. По-перше, Моторне (транспортне) страхове бюро України отримало право купувати іноземну валюту для розміщення коштів централізованого страхового резервного фонду гарантій — це фонд, з якого виконуються зобов'язання за міжнародним автострахуванням «Зелена картка», і зміна має підтримати доступність цього продукту для компаній з автопарком. По-друге, з 1 вересня 2026 року банки зможуть поступово враховувати у розрахунку валютної позиції частину сформованих резервів під активні операції, яку раніше не враховували, — за оцінкою НБУ, це дасть банкам більше простору для валютного кредитування бізнесу. По-третє, банки отримали право повертати нерезидентам залучені від них кошти, які планувалися як інструменти капіталу, якщо НБУ відмовив у включенні цих коштів до капіталу банку, — норма більше стосується самих банків, ніж їхніх клієнтів, але підвищує довіру іноземних інвесторів до банківського сектору загалом.
Загалом постанова №90 — не одноразовий виняток, а черговий крок у послідовній політиці НБУ, яку регулятор веде щонайменше з 2022 року: обмеження запроваджувалися пакетами на початку повномасштабної війни і відтоді так само пакетами, по кілька разів на рік, послаблюються — у міру стабілізації валютного ринку та накопичення міжнародних резервів. НБУ прямо повʼязує серпневий пакет із переглянутим макропрогнозом, який очікує зростання міжнародних резервів України майже до 70 млрд доларів у 2026 році.
Юридично важливо розуміти: постанова №90 не скасовує воєнний валютний режим як такий — обмеження залишаються базовим правилом, а послаблення діють як винятки за чітко визначених умов. Це означає, що для кожної операції компанії варто перевіряти не лише сам факт її дозволеності, а й повний перелік умов, за яких банк проведе платіж.
Новий «додатковий ліміт»: валютні операції через благодійність на користь ЗСУ
Ключова новація постанови №90 для бізнесу — вже третій за рахунком механізм стимулюючої валютної лібералізації, який у текстах НБУ й аудиторів названо «додатковим лімітом». До нього діяли два подібні механізми: «інвестиційний ліміт» — прив'язаний до коштів, залучених із-за кордону до статутного капіталу української компанії з травня 2025 року, і «донатний ліміт» — чинний з 7 серпня 2025 року і рівний сумі коштів, перерахованих компанією на спеціальний рахунок НБУ для підтримки ЗСУ. «Додатковий ліміт» не замінює «донатний», а діє як окремий, третій канал: його розмір дорівнює загальному обсягу грошових благодійних пожертв, які юридична особа-резидент здійснила починаючи з 10 серпня 2026 року безпосередньо на користь військових частин Збройних сил України або Національної гвардії України (а не на спеціальний рахунок НБУ) — на цілі сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності у зв'язку з воєнним станом.
В межах «додаткового ліміту» дозволені ті самі операції, що й у межах «інвестиційного ліміту» — зокрема репатріація дивідендів, закриття старих імпортних контрактів, повернення передоплати за товар, що надійшов до 24.02.2022, повернення старих зовнішніх позик і фінансування закордонних представництв компанії.
Скористатися «додатковим лімітом» можна лише за одночасного виконання кількох умов:
| Умова | Що це означає на практиці |
|---|---|
| Джерело коштів на пожертву | Кошти не повинні бути залучені у формі кредиту чи позики — тільки власні кошти компанії |
| Підтвердження обсягу | Обсяг пожертв підтверджується фінансовою звітністю, щодо якої отримано аудиторський висновок однієї з компаній «великої четвірки» — Deloitte, PwC, EY або KPMG |
| Пакет документів для банку | Фінансова звітність, аудиторський висновок і документи, що підтверджують саму пожертву |
| Джерело валюти для операції | Виключно власні кошти в іноземній валюті — не куплена і не залучена у формі кредиту/позики валюта |
| Банк-провідник | Операції в межах «додаткового ліміту» проводяться через один банк, обраний компанією; зміна банку можлива за встановленою процедурою |
Для середнього й малого бізнесу поріг входу тут високий — обов'язковий аудит «великої четвірки» робить механізм реалістичним переважно для великих компаній і груп, які вже мають таку звітність з інших причин (наприклад, для інвесторів чи кредиторів). Але для холдингових структур, які й так замовляють аудит Big4, це фактично новий легальний канал використати благодійність на користь ЗСУ як підставу для додаткової валютної операції — паралельно з уже чинним «донатним лімітом» через спецрахунок НБУ.
Використання лімітів пов'язаними особами в межах бізнес-групи
Друга суттєва зміна — гнучкість у використанні вже накопичених лімітів. До постанови №90 і «інвестиційний ліміт», і новий «додатковий ліміт» могла використовувати лише та юридична особа, яка його безпосередньо накопичила. Тепер НБУ дозволив використовувати суму «інвестиційного ліміту» та «додаткового ліміту» не тільки самою компанією, що їх накопичила, а й пов'язаною з нею особою — у розумінні Податкового кодексу України.
Для цього потрібні дві умови: письмова згода компанії, яка накопичила ліміт, на його використання пов'язаною особою, та проведення операцій через один банк. На практиці це дозволяє групі компаній централізовано накопичувати ліміт на рівні однієї юридичної особи (наприклад, материнської компанії з найбільшим оборотом благодійних внесків) і використовувати його там, де операція фактично потрібна — в іншій компанії тієї самої групи.
Це особливо актуально для груп, у яких валютні платежі за кордон (наприклад, репатріація дивідендів чи закриття імпортних контрактів) потрібні не материнській, а операційній дочірній компанії, тоді як більший обсяг благодійних внесків історично робила саме материнська структура.
Готівка та корпоративні картки: нові денні й місячні ліміти
Постанова №90 суттєво підняла ліміти на операції з готівкою та корпоративними картками для юридичних осіб — це найпростіша для застосування частина пакета, яка не потребує жодних додаткових підтверджень чи погоджень з банком.
| Операція | Було | Стало з 11.08.2026 |
|---|---|---|
| Зняття готівки з гривневих рахунків в Україні | до 100 тис. грн/день | до 200 тис. грн/день |
| Зняття готівки з валютних рахунків в Україні та за кордоном | до 100 тис. грн/день (в еквіваленті) | до 200 тис. грн/день (в еквіваленті) |
| Гривневі корпоративні картки за кордоном (зняття готівки) | до 17,5 тис. грн/тиждень | до 140 тис. грн/календарний місяць |
| Оплата товарів, робіт, послуг за кордоном гривневою корпкарткою | до 150 тис. грн/місяць | до 400 тис. грн/місяць |
| Оплата валютною корпоративною карткою за кордоном | без обмеження суми | без обмеження суми (без змін) |
Практична порада компаніям, які активно відряджають співробітників за кордон або оплачують послуги іноземних підрядників корпкартками: нові ліміти варто відобразити у внутрішніх положеннях про використання корпоративних карток і в казначейських процедурах — банки застосовують ліміти НБУ автоматично, але внутрішній комплаєнс компанії має підтягнути власні ліміти авторизації видатків під нові цифри, інакше стара внутрішня межа продовжить діяти як додаткове (і вже зайве) обмеження.
Розрахунки з нерезидентами: штрафи, пеня та бонуси за зовнішньоекономічними договорами
Постанова №90 додала новий дозволений напрям переказів для експортерів. Юридичні особи-резиденти отримали право переказувати нерезидентам штрафи, пеню, бонуси, компенсації витрат та збитків за зовнішньоекономічними договорами з експорту товарів. Але дозвіл обмежений річною квотою: загальна сума таких переказів протягом календарного року не може перевищувати 10% від загальної вартості товарів, поставлених відповідному нерезиденту за цим договором після 23 лютого 2021 року.
Для експортерів, які працюють за договорами з санкційними неустойками (наприклад, за прострочення поставки чи недотримання якості), це закриває практичну прогалину: раніше такі перекази часто взагалі не проходили валютний контроль банку, і суперечка з іноземним партнером могла залишитися неврегульованою саме через неможливість заплатити узгоджену неустойку. Тепер оплата можлива, але компанії потрібно самостійно вести облік 10-відсоткового ліміту в розрізі кожного зовнішньоекономічного договору — банк не веде такий облік за компанію.
Питання строків розрахунків за самими зовнішньоекономічними договорами, повернення валютної виручки і пеня за порушення цих строків постановою №90 не змінюються — це окремий блок валютного нагляду, детальніше про нього — у матеріалі про валютний нагляд у ЗЕД.
Репатріація дивідендів, гранти та інші точкові зміни
Ще кілька змін постанови №90 стосуються вужчих, але практично важливих ситуацій:
- При репатріації дивідендів іноземним інвесторам для цілей мінімального 12-місячного періоду діяльності емітента тепер можна враховувати й період діяльності юридичної особи-попередника, якщо емітент утворений у результаті її перетворення (реорганізації). Це усуває проблему компаній, які нещодавно змінили організаційно-правову форму і через це формально «не встигали» відпрацювати рік для репатріації дивідендів;
- дозволено перекази за кордон для повернення коштів грантів за угодами з урядами іноземних держав, іноземними установами за участю іноземних держав, міждержавними фондами або уповноваженою особою — адміністратором грантів ООН;
- дозволено перекази для сплати реєстраційних внесків за участь у міжнародних конгресах, конференціях та наукових заходах — до 1 тис. євро в еквіваленті на один захід;
- розширено можливість купівлі валюти для виконання зобов'язань за валютними кредитами — для клієнтів, які є позичальниками або гарантами/поручителями за таким договором;
- розширено перелік операцій за акредитивами й гарантіями, додавши оплату резидентом реєстраційних, арбітражних і судових зборів;
- до переліку ризиків, за якими допускаються валютні перекази, додано політичні ризики та ризики політичного насильства.
Пункт про дивіденди при реорганізації особливо актуальний для груп, які проходили перетворення ТОВ або зміну організаційно-правової форми — детальніше про сам порядок розподілу і виплати дивідендів у ТОВ читайте в матеріалі про виплату дивідендів ТОВ.
Практичні кроки: як бізнесу підготуватися до нових правил
Постанова №90 не вимагає негайних заяв чи перереєстрацій — більшість змін діють автоматично з 11 серпня 2026 року. Але щоб реально скористатися новими можливостями, а не просто дізнатися про них постфактум, варто виконати кілька дій.
По-перше, переглянути внутрішні положення про корпоративні картки і валютні платежі — привести внутрішні ліміти авторизації у відповідність до нових цифр НБУ, інакше застарілий внутрішній регламент продовжить стримувати виплати сильніше, ніж вимагає закон.
По-друге, експортерам варто впровадити облік 10-відсоткового річного ліміту переказів штрафів і пені нерезидентам у розрізі кожного зовнішньоекономічного договору — вручну в таблиці або в модулі валютного контролю облікової системи.
По-третє, компаніям, які роблять або планують грошові пожертви на користь ЗСУ чи Нацгвардії, має сенс заздалегідь оцінити, чи варто формувати «додатковий ліміт» саме на рівні цієї юридичної особи, чи ефективніше централізувати пожертви на рівні материнської компанії групи і потім передавати ліміт пов'язаним особам, а також звірити, чи не вигідніше частину внесків спрямовувати через уже чинний «донатний ліміт» на спецрахунок НБУ. Це рішення варто ухвалювати разом із фінансовим директором і аудитором, оскільки саме аудиторський висновок компанії «великої четвірки» є обов'язковою умовою підтвердження ліміту.
По-четверте, компаніям з валютними кредитами чи гарантіями варто перевірити, чи підпадають вони під розширені умови купівлі валюти для обслуговування боргу — це може зняти частину валютного ризику, який раніше доводилося хеджувати іншими інструментами.
Нарешті, варто памʼятати, що постанова №90 — це один пакет у довгій серії послаблень, які НБУ вводить регулярно з 2022 року. Компаніям, які активно працюють із зовнішньоекономічною діяльністю, розумно закласти в комплаєнс-процедури регулярний моніторинг оновлень постанови №18, а не одноразову перевірку станом на конкретну дату.
| Що перевірити | Хто відповідає |
|---|---|
| Оновити внутрішні ліміти на корпоративні картки й готівкові видатки відповідно до нових сум НБУ | Фінансовий директор, казначейство |
| Впровадити облік 10-відсоткового річного ліміту переказів штрафів і пені нерезидентам у розрізі договорів | Бухгалтерія, юридичний відділ |
| Оцінити доцільність формування «додаткового ліміту» через благодійні внески ЗСУ/Нацгвардії та узгодити з аудитором | Фінансовий директор, аудитор |
| За наявності групи компаній — визначити, хто накопичує ліміт і хто отримує письмову згоду на його використання | Керівництво групи, юридичний відділ |
| Перевірити валютні кредити й гарантії на предмет розширених умов купівлі валюти для їх обслуговування | Фінансовий директор, банк-кредитор |
Цей перелік не вичерпний і не замінює індивідуальної консультації — конкретний набір дій залежить від структури групи, обсягу зовнішньоекономічної діяльності та того, чи компанія взагалі планує використовувати нові механізми, а не лише підвищені ліміти на картки й готівку.
Часті питання про постанову НБУ №90
Чи потрібно подавати окрему заяву до НБУ, щоб скористатися новими лімітами?
Ні. Підвищені ліміти на готівку та корпоративні картки діють автоматично з 11 серпня 2026 року — банк застосовує їх без додаткової заяви компанії. Окремого підтвердження в банку потребує лише новий «додатковий ліміт», повʼязаний із благодійними пожертвами ЗСУ, — для нього обовʼязково подається фінансова звітність, аудиторський висновок і документи про самі пожертви.
Чи можна скористатися новим «додатковим лімітом», якщо аудит компанії проводить не «велика четвірка», а інша аудиторська фірма?
Ні, за буквальним текстом постанови №90 умовою є аудиторський висновок (звіт) саме однієї з чотирьох компаній — Deloitte, PwC, EY або KPMG. Аудит іншої, навіть великої й репутаційної аудиторської фірми, під цю умову не підпадає.
Чи стосуються нові ліміти готівки та карток фізичних осіб-підприємців?
Ліміти для юридичних осіб, описані в цій статті, застосовуються до операцій компаній — ТОВ, АТ та інших юросіб. Для фізичних осіб, включно з ФОП як фізичною особою, постанова №90 передбачає окремий, підвищений набір лімітів — зокрема місячний ліміт на купівлю валюти зріс до 200 тис. грн, а ліміт на зняття готівки з валютних рахунків — до 200 тис. грн на день. Якщо ФОП отримує оплату від іноземних замовників і працює з валютним рахунком, варто окремо звірити ці ліміти з правилами роботи такого рахунку — детальніше про це в матеріалі про ФОП з іноземними клієнтами.
Чи можна передати «інвестиційний» або «додатковий» ліміт будь-якій іншій компанії?
Ні, лише «пов'язаній особі» у розумінні Податкового кодексу України — тобто компанії в межах тієї самої групи, з якою є ознаки повʼязаності за часткою володіння, контролю чи управління. Передати ліміт стороннній, не повʼязаній компанії постанова №90 не дозволяє. Правило однаково стосується і «інвестиційного», і нового «додаткового» ліміту; «донатний ліміт» через спецрахунок НБУ ця норма прямо не згадує.
Чи змінилися строки розрахунків за зовнішньоекономічними договорами разом із постановою №90?
Ні, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і пеня за їх порушення постановою №90 не змінені — це регулюється окремими нормами валютного нагляду. Постанова №90 додала лише новий дозволений напрям переказів (штрафи, пеня, бонуси нерезидентам у межах 10% річного ліміту), а не змінила самі строки репатріації виручки.
З якої дати діє рішення НБУ №239 про методику розрахунку валютної позиції банків?
Рішення Правління НБУ №239 від 10.08.2026, на відміну від постанови №90, набирає чинності не 11 серпня, а 1 вересня 2026 року. Воно стосується методики розрахунку банками лімітів відкритої валютної позиції і напряму не змінює правила для клієнтів-компаній, але опосередковано впливає на спроможність банків кредитувати бізнес в іноземній валюті.
Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Норми часто змінюються — перед прийняттям рішень звіряйтеся з чинною редакцією актів або зверніться по індивідуальну консультацію. Команда NewFrame Legal супроводжує бізнес у цих питаннях.