Адміністрування ПДВ — одна з найболючіших тем для бізнесу: щомісячна звітність, блокування накладних, документальні перевірки після заявленого відшкодування. У вересні 2026 року Кабінет Міністрів схвалив пакет змін, який має це пом'якшити, а до Верховної Ради внесено законопроєкти №16037 та №16037-1. Розбираємо, що саме пропонується, кого це стосується і як підготуватися, не плутаючи проєкт із чинним правом.
Що відбувається: два законопроєкти про адміністрування ПДВ
Урядовий законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податку на додану вартість» №16037 зареєстровано у Верховній Раді на початку вересня 2026 року. Його підготував Мінфін, а за поясненнями уряду, ухвалення пакета є умовою третього траншу макрофінансової допомоги ЄС у €1,45 млрд. Це один із чотирьох законопроєктів, схвалених урядом одним пакетом; серед інших — зближення правил трансфертного ціноутворення зі стандартами ОЕСР.
18 вересня 2026 року зареєстровано альтернативний законопроєкт №16037-1, співавторами якого є, зокрема, голова податкового комітету Данило Гетманцев. Станом на 23 вересня він перебував на розгляді профільного комітету. На момент підготовки матеріалу жодного з них не ухвалено й не підписано, тому всі описані нижче норми — це пропозиції, які можуть змінитися між читаннями.
Важливий контекст: окремо діє дискусія про обов'язкову реєстрацію ФОП-єдинників платниками ПДВ. Її ми розбирали в матеріалі «ПДВ для ФОП-єдинників з 2027: хто під реєстрацію і як готуватись». Поточні законопроєкти про це не вирішують — вони стосуються того, як адмініструється ПДВ у тих, хто вже є платником.
Поріг позапланових перевірок: 100 тис. → 1 млн грн
Найвідчутніша для бізнесу зміна — підвищення порогу, з якого податкова проводить документальну позапланову перевірку за декларацією з ПДВ. Нині підпункт 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу передбачає такий вид перевірки, коли платник подав декларацію із заявленим до відшкодування з бюджету ПДВ (за наявності підстав для перевірки, визначених розділом V кодексу) та/або з від'ємним значенням ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн. Урядовий законопроєкт, за інформацією Кабміну, пропонує підняти цей поріг до 1 млн грн для декларацій з бюджетним відшкодуванням або від'ємним значенням.
Для платника це означає менше «автоматичних» перевірок після кожного відшкодування чи від'ємного значення середнього розміру. Водночас закон не скасовує перевірки як такі: інші підстави для документальних перевірок, а також планові перевірки залишаються.
| Параметр | Чинне правило | За законопроєктом |
|---|---|---|
| Сума від'ємного значення (та заявленого відшкодування), що запускає документальну позапланову перевірку | понад 100 тис. грн | понад 1 млн грн |
| Кого стосується | усіх платників ПДВ | усіх платників ПДВ |
| Інші підстави перевірок | діють | не змінюються |
Про загальні гарантії під час перевірок і чинний мораторій читайте в матеріалі «Перевірки бізнесу 2026: мораторій і ваші права».
Квартальний звітний період для ФОП — платників ПДВ
За чинними правилами базовий звітний період з ПДВ — календарний місяць, а декларацію подають протягом 20 календарних днів після його завершення. Законопроєкт пропонує для ФОП, які зареєстровані платниками ПДВ, встановити календарний квартал: чотири декларації на рік замість дванадцяти. За редакцією №16037-1, ФОП-платники зможуть обирати квартальну звітність, тоді як юридичні особи звітують щомісяця. Порядок вибору періоду та повернення до місячного, за оцінками аналітиків, у проєкті поки не деталізований.
За проєктом Мінфіну, оприлюдненим до внесення до Ради, квартальний період запрацює з першого числа кварталу, наступного за місяцем опублікування закону. Тому ухвалення наприкінці року означало б старт із початку наступного кварталу. Це лише орієнтир із раннього проєкту: остаточні строки залежать від голосувань.
Практичний наслідок для ФОП: менше звітів, але довші проміжки між моментами, коли помилку в обліку видно. Податкові накладні, реєстрація в ЄРПН та строки їх подання від зміни звітного періоду автоматично не зникають — їх окремо регулюють інші норми кодексу.
Передзаповнена декларація з ПДВ
Ще одна новація — попереднє заповнення окремих показників декларації з ПДВ на підставі інформації, яка вже є в податкової. Платник заходить в Електронний кабінет, перевіряє дані, за потреби коригує та подає. Аналітики наголошують: передзаповнена декларація — це не декларація, яку податкова подала замість вас. Відповідальність за достовірність лишається за платником.
За аналізом проєкту Мінфіну в пресі, для ФОП, які застосовують РРО чи ПРРО, передбачається також попереднє заповнення частини даних зведеної податкової накладної за чековими даними. Щоб це працювало, у чеку мають бути коректні коди товарів чи послуг, одиниці виміру, ціна без ПДВ, ставка та сума податку. Тож якість даних у касовій програмі стає практичним питанням. Вимоги до фіскалізації ми розбирали в матеріалі «РРО та ПРРО для ФОП у 2026: обов'язок, штрафи, винятки».
Зведена податкова накладна: що змінюється
Чинний пункт 201.4 кодексу вже дозволяє складати зведену накладну не пізніше останнього дня місяця за постачанням покупцям, які не є платниками ПДВ, але лише якщо постачання має безперервний або ритмічний характер. Законопроєкт, за інформацією Кабміну, пропонує право складати зведену накладну не пізніше останнього дня місяця за постачанням неплатникам ПДВ та/або за отриманими авансами, без прив'язки до такої умови. Для роздрібу й сфери послуг це зменшує ризик технічних порушень.
| Напрям змін | Що пропонується | Кому корисно |
|---|---|---|
| Поріг перевірок | від 1 млн грн замість 100 тис. грн | платникам із відшкодуванням чи від'ємним значенням |
| Звітний період | квартал для ФОП — платників ПДВ | ФОП на єдиному податку з ПДВ, ФОП на загальній системі |
| Декларація | попереднє заповнення частини показників | ФОП, у яких немає бухгалтера |
| Зведена накладна | складання до останнього дня місяця без умови ритмічності, плюс аванси | роздріб, послуги, авансові розрахунки |
Як це працює сьогодні: відшкодування, від'ємне значення і перевірка
Щоб оцінити вагу пропозиції, нагадаємо логіку чинного регулювання. Якщо за звітний період податкові зобов'язання менші за податковий кредит, у декларації виникає від'ємне значення. Платник може перенести його на наступні періоди або, за наявності підстав, заявити бюджетне відшкодування. Саме такі декларації податкова розглядає з підвищеною увагою, і саме для них пп. 78.1.8 кодексу допускає документальну позапланову перевірку: для від'ємного значення — понад 100 тис. грн, для заявленого відшкодування — за наявності підстав, визначених розділом V кодексу.
На практиці для малого й середнього бізнесу це створює дисбаланс: поріг у 100 тис. грн, на думку бізнесу, давно не відповідає реальним оборотам. Компанія з невеликим експортом чи сезонним накопиченням кредиту регулярно потрапляє під перевірку не через ризикову поведінку, а через арифметику. Тому десятикратне підвищення порогу — одна з найпомітніших для бізнесу пропозицій пакета.
| Ситуація платника | Сума в декларації | Чинне правило | За законопроєктом |
|---|---|---|---|
| Сезонне накопичення податкового кредиту | 400 тис. грн від'ємного значення | підстава для документальної перевірки | такої підстави немає |
| Невеликий експортер | 900 тис. грн від'ємного значення | підстава для документальної перевірки | такої підстави немає |
| Великий проєкт | 3 млн грн від'ємного значення | підстава для документальної перевірки | підстава є |
Суми в таблиці — ілюстративні, вони показують механіку порога, а не реальні випадки. Наголошуємо: інші підстави (наприклад, неподання відповіді на запит чи виявлені ризики) не залежать від цього порогу, тож «менше перевірок» не дорівнює «жодних перевірок».
Кого це стосується, а кого ні
Квартальний період пропонується лише для ФОП — платників ПДВ (за 16037-1 — за вибором платника, порядок вибору не деталізований). ТОВ та інші юридичні особи, за описом законопроєктів, лишаються на місячній звітності. Тобто для компаній вигода полягає в підвищенні порогу перевірок і спрощенні зведених накладних, але не в рідшій звітності.
Для ФОП-єдинників, що не є платниками ПДВ, ці зміни безпосередньо нічого не змінюють. Проте вони важливі для планування: якщо ви наближаєтеся до рівня доходу, за якого реєстрація платником ПДВ стане актуальною, простіше адміністрування може вплинути на вибір між ФОП і ТОВ. Порівняння форм ведення бізнесу — у матеріалі про ФОП чи ТОВ для IT.
Ризики та питання, які залишаються відкритими
По-перше, законопроєкти ще не пройшли жодного читання на момент підготовки матеріалу, а Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради висловило зауваження до обох законопроєктів (зміст зауважень у картках не розкрито). Тексти можуть змінитися, а частина норм — випасти.
По-друге, вища межа для перевірки не робить відшкодування безризиковим. Підвищений поріг стосується лише однієї підстави; блокування податкових накладних, зупинення реєстрації та відмови в бюджетному відшкодуванні — окремі механізми. Про них — у матеріалі «Блокування податкових накладних 2026: як розблокувати».
По-третє, не визначено деталі переходу: як ФОП обиратиме квартал, що з періодами, які вже розпочалися, і як узгодити квартальну декларацію зі строками подання накладних. Поки цього немає в остаточному законі, закладати нові правила в договори чи процеси зарано.
По-четверте, ухвалення в першому читанні не гарантує збереження норм: між читаннями їх можуть доповнювати поправками, тож орієнтуйтеся лише на остаточний текст закону.
Що робити бізнесу вже зараз
Практичний план не залежить від долі конкретних норм, бо він корисний за будь-якого результату голосування.
Перше — перевірте, у якому статусі ви перебуваєте: платник ПДВ чи ні, ФОП чи юридична особа. Від цього залежить, які зміни вас торкаються. Друге — наведіть лад у даних: коректні коди УКТ ЗЕД та ДКПП, одиниці виміру й ставки в касовій та обліковій програмах знадобляться для передзаповнення декларацій. Третє — якщо ви заявляєте відшкодування або регулярно маєте від'ємне значення, оцініть, у яку категорію порогу потрапляєте зараз і після можливого підвищення. Четверте — стежте за рухом законопроєктів у картках на сайті Верховної Ради (itd.rada.gov.ua) та за остаточним текстом закону після підпису.
Бізнесу варто закладати в плани не конкретні цифри з першої редакції, а сценарії: «норма ухвалена як є», «норма ухвалена зі змінами» і «норма не ухвалена».
Практичний приклад. ФОП на третій групі єдиного податку, зареєстрований платником ПДВ, торгує онлайн і щомісяця виписує десятки чеків через ПРРО. Зараз він подає дванадцять декларацій на рік і щомісяця звіряє дані з кабінетом. Якщо ухвалять квартальний період і передзаповнення, він подаватиме чотири декларації, але кожна охоплюватиме три місяці, тож будь-яка помилка в чеках накопичуватиметься довше. Розумна відповідь — не відкладати облік «на кінець кварталу», а звіряти дані щомісяця для себе, навіть якщо подаєш рідше.
Другий приклад. ТОВ у сфері послуг вистачає авансів від фізичних осіб, які не є платниками ПДВ. Сьогодні воно обмірковує, як формувати зведену накладну, щоб не порушити умови. Якщо норму про складання не пізніше останнього дня місяця ухвалять, процес спроститься, але до остаточного тексту закону діє чинна редакція кодексу, а штрафи за запізнілу реєстрацію накладних ніхто не скасовував.
Якщо ви плануєте ТОВ чи реорганізацію в найближчі місяці, варто врахувати, що правила ПДВ можуть змінитися саме в період, коли ви реєструватиметеся платником.
Поширені запитання (FAQ)
Чи вже діє квартальна звітність з ПДВ для ФОП?
Ні. Це пропозиція законопроєктів №16037 та №16037-1. Доки закон не ухвалено, підписано та опубліковано, діє місячний звітний період.
Коли нові правила можуть набути чинності?
Точної дати немає. За ранньою редакцією проєкту Мінфіну квартальний період запроваджується з першого числа кварталу, наступного за місяцем опублікування закону, але ухвалення ще попереду й норми можуть змінитися.
Чи скасовують позапланові перевірки з ПДВ?
Ні. Пропонується лише підвищити поріг однієї з підстав — до 1 млн грн відшкодування або від'ємного значення. Інші підстави перевірок залишаються.
Чи стосується квартальна звітність ТОВ?
За описом законопроєктів — ні. Квартальний період пропонується для ФОП — платників ПДВ, а юридичні особи лишаються на місячному.
Чи означає передзаповнена декларація, що податкова подає її за мене?
Ні. Податкова лише попередньо заповнює частину показників на основі своїх даних, а платник має перевірити, виправити та подати декларацію сам, відповідаючи за її достовірність.
Чи вплинуть ці зміни на обов'язкову реєстрацію ФОП платниками ПДВ?
Безпосередньо — ні. Законопроєкту про обов'язкову реєстрацію єдинників платниками ПДВ на сьогодні не зареєстровано; ці законопроєкти стосуються адміністрування ПДВ у тих, хто вже платник.
Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Норми часто змінюються — перед прийняттям рішень звіряйтеся з чинною редакцією актів або зверніться по індивідуальну консультацію. Команда NewFrame Legal супроводжує бізнес у цих питаннях.