Декларація з ПДВ — найчастіший і найвідповідальніший звіт для платників податку на додану вартість. Коли Мінфін пропонує змінити її структуру, це зачіпає не лише бухгалтера: від того, як у формі відображаються коригування, експорт, імпорт і послуги нерезидентів, залежить, як будуються договори, як узгоджуються податкові накладні та як ви пояснюєте ДПС свої цифри під час перевірки. Нижче — що саме пропонується в проєкті, чим він відрізняється від чинної форми, які питання лишаються відкритими й що варто зробити бізнесу до ухвалення наказу.
Одразу застереження, важливе для будь-якої юридичної статті про законопроєкт чи проєкт акта: усе, що описано нижче як «зміни», є пропозицією. Текст може змінитися за результатами обговорення, а строки застосування залежать від державної реєстрації й опублікування наказу. Матеріал ґрунтується на оприлюднених описах проєкту; перед ухваленням рішень звіряйте їх з остаточним текстом акта.
Що відбувається: проєкт наказу Мінфіну про нову форму ПДВ-декларації
Станом на вересень 2026 року Державна податкова служба оприлюднила проєкт наказу Міністерства фінансів України, який вносить зміни одразу до кількох документів: форми податкової декларації з ПДВ, форми розрахунку коригування до декларації (для виправлення самостійно виявлених помилок) та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ. Крім того, оновлюється форма розрахунку податкових зобов'язань отримувача послуг від нерезидента, який не зареєстрований платником ПДВ.
Це не перша зміна форми за останні роки. Чинну декларацію та додатки до неї затверджено наказом Мінфіну №400 від 09.08.2024 (зі змінами, внесеними наказом №418 від 28.08.2024); нова форма декларації застосовувалася, починаючи зі звітного періоду жовтень 2024 року (форми податкової накладної та розрахунку коригування — з 1 жовтня 2024 року). Тобто бухгалтерії вже проходили схожу перебудову — і досвід 2024 року показав, що головні проблеми виникають не з самою формою, а з узгодженням облікових регістрів та програмного забезпечення в перші місяці.
Щодо мотивів змін: за повідомленнями фахових видань, проєкт пов'язують з міжнародними зобов'язаннями України — структурним маяком у меморандумі з економічної та фінансової політики від 02.07.2026 (програма МВФ), який передбачає спрощення декларації з ПДВ для всіх платників, а також з меморандумом про макрофінансову допомогу Європейського Союзу, ратифікованим разом з угодою про позику законом від 28.05.2026. Для бізнесу це означає, що тема навряд чи зникне: навіть якщо текст проєкту доопрацюють, сама ідея компактнішої декларації пов'язана із зобов'язаннями держави, а отже, нова форма, найімовірніше, з'явиться в тій чи іншій редакції.
Чинна форма й проєкт: що змінюється в основній частині
Найпомітніша зміна — кількість рядків. Основна частина декларації скорочується з 21 до 15 рядків. Більшість рядків отримують нові номери, деякі зливаються, а частина показників переїжджає в додатки. Нижче — порівняння за описом проєкту.
| Показник | Чинна форма | Проєкт |
|---|---|---|
| Кількість рядків основної частини | 21 | 15 |
| Послуги нерезидентів | Окремі рядки 6.1 і 6.2 | Один рядок 5 незалежно від ставки |
| Імпорт за різними ставками (20%, 7%, 14%) | Окремі рядки | Один рядок 8.1; розбивка — у таблицях додатка 1 |
| Звільнені від оподаткування операції | Рядок 5 | Рядок 1.5 |
| Нульова ставка всередині країни | Окремого рядка немає | Новий рядок 1.4 |
| Неоподатковувані операції | Разом зі звільненими | Окремо, у рядку 4 |
Із самої декларації пропонують прибрати рядки (за старою нумерацією) 7.1, 7.2, 8, 14 і 15 (коригування податкових зобов'язань і податкового кредиту), рядок 12 (погашені податкові векселі), рядок 19.1 (сума, що перевищує ліміт реєстрації), а також довідкове поле з лімітом реєстрації на дату подання. Рядки 20.3 та 21 об'єднують в один рядок 15.
Принципово важливо: «зникнення» рядка з декларації не означає, що показник зникає з обліку. Деталізація коригувань, погашених векселів і розбивки імпорту за ставками переходить у таблиці додатка 1. Тому для бухгалтера обсяг даних, які треба підготувати, швидше за все не скоротиться — зміниться місце, де їх показують.
Додатки Д1 і Д5: де тепер сидять коригування
Найбільше змін для практики — у додатках. Проєкт пропонує, щоб таблиця 1.2 додатка 1 (Д1) відображала всі розрахунки коригувань податкових зобов'язань за звітний період. Механізм відображення збільшення компенсації за розрахунками коригування, що ще не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, зберігається.
Додаток 5 (Д5) також змінюється: розрахунки коригувань від перерахунку частки використання товарів, послуг і основних засобів у неоподатковуваних операціях переносять у таблицю 1.2 додатка Д1, де вони матимуть окрему ознаку. Таблицю 2 додатка Д5 пропонують скасувати. Інші додатки отримають редакційні й технічні правки, щоб відповідати новій структурі.
| Додаток | Що пропонується | Практичний наслідок |
|---|---|---|
| Д1, таблиця 1.2 | Усі розрахунки коригувань зобов'язань за період в одному місці | Потрібен повний реєстр коригувань за місяць, у тому числі річні перерахунки |
| Д5, таблиця 2 | Скасовується; дані переносяться в Д1 з окремою ознакою | Перерахунок частки використання вже не буде окремою таблицею |
| Інші додатки | Технічні й редакційні правки | Перевірте, чи ваше ПЗ формує їх за новою структурою |
Для компаній, які ведуть змішану діяльність (оподатковувані й неоподатковувані операції) або часто коригують податкові накладні, це найчутливіше місце. Якщо облікова система зараз формує коригування «по рядках» декларації, її налаштування доведеться переглянути.
Чому «спрощення» може виявитися не таким простим
Фахові коментатори вже звернули увагу, що спрощення значною мірою формальне. Коригування відображатимуть у тих самих рядках, що й операції, до яких вони належать, а повний перелік коригувань водночас треба буде деталізувати в додатку Д1. Тобто в деяких випадках платнику доведеться відобразити одну й ту саму інформацію двічі — у рядку та в таблиці.
Окремо зазначають неузгодженість у проєкті: незрозуміло, у яких саме рядках показувати коригування звичайного експорту — рядки 2.1 і 2.2 цього прямо не визначають. Для експортерів і ЗЕД-компаній це не дрібниця: помилка в рядку може призвести до розбіжностей з даними Єдиного реєстру податкових накладних і податкових запитів. Якщо ви працюєте з іноземними замовниками, вам також буде корисно звіритися зі статтею про валютний нагляд у ЗЕД — саме на стику ПДВ і валютного контролю найчастіше виникають питання.
З огляду на це розумно очікувати, що проєкт ще змінюватиметься. Практичний висновок: не перебудовуйте облік «під проєкт» остаточно, але почніть аудит того, які коригування й у яких обсягах ви робите щомісяця. Це знадобиться за будь-якої редакції.
Строки: коли нова форма може запрацювати
Згідно з проєктом, наказ набирає чинності через два місяці з дня офіційного опублікування. Це означає ланцюжок: узгодження й обговорення проєкту, затвердження наказу, державна реєстрація в Міністерстві юстиції, офіційне опублікування — і лише потім відлік двох місяців. Станом на дату написання цієї статті ні дати затвердження, ні дати опублікування немає, тому називати конкретний звітний період, з якого застосовуватимуть нову форму, передчасно.
Орієнтиром може слугувати практика 2024 року: наказ №400 затверджено 09.08.2024, його зареєстровано в Мін'юсті 26.08.2024, а застосовувати нову форму декларації почали зі звітного періоду жовтень 2024 року — тобто для звітності, яку подавали у листопаді 2024-го. Від затвердження до першого звіту минуло близько трьох місяців. Якщо цикл повториться, бізнесу варто закладати щонайменше квартал на підготовку після остаточного затвердження наказу — але це лише орієнтир, а не гарантія.
Нагадаємо загальне правило: податкова декларація з ПДВ подається протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України). Зміна форми цього строку не скасовує — зміниться лише набір рядків і додатків, які потрібно заповнити.
Кого це стосується і хто ризикує найбільше
Подавати декларацію з ПДВ зобов'язані всі зареєстровані платники податку: ТОВ, ФОП на загальній системі та ФОП-єдинники, які зареєструвалися платниками ПДВ. Якщо ви ще не платник, але наближаєтеся до порогу, прочитайте про обов'язкову реєстрацію ПДВ для ФОП-єдинників з 2027 року — для нових платників зміна форми збіглася б із першими звітами.
Найбільше нову форму відчують:
- компанії з великою кількістю коригувань податкових накладних (знижки, повернення, зміна ціни після відвантаження);
- експортери й імпортери, які працюють зі змішаними ставками та нульовою ставкою;
- платники, що купують послуги в нерезидентів без реєстрації в Україні й нараховують зобов'язання за ними;
- підприємства зі змішаною діяльністю, які роблять річний перерахунок частки використання;
- учасники публічних закупівель, для яких ПДВ-режим змінювався ще раніше — докладніше в матеріалі про ПДВ у публічних закупівлях з 1 липня 2026 року.
Невеликі платники з простими операціями на внутрішньому ринку відчують зміни найменше: у них небагато рядків, і більшість із них просто змінить номер.
Що робити бізнесу вже зараз: практичний план
Чекати на остаточний текст і лише тоді починати — дорога стратегія. Але й перебудовувати облік під непідтверджений проєкт було б помилкою. Збалансований підхід — підготувальні кроки, корисні за будь-якої редакції форми.
| Крок | Що зробити | Навіщо |
|---|---|---|
| 1. Аудит коригувань | Зведіть коригування податкових зобов'язань і кредиту за останні 6–12 місяців з розбивкою за типами | Побачите, наскільки сильно вас зачепить новий розподіл між рядками й Д1 |
| 2. Розмова з постачальником ПЗ | Запитайте, коли буде оновлення під нову форму, і чи проєкт уже враховано | У 2024 році основні проблеми були саме з програмами |
| 3. Перегляд нерезидентських послуг | Перевірте, як ви нараховуєте зобов'язання за послугами нерезидентів | Рядки 6.1 і 6.2 пропонують об'єднати |
| 4. Моніторинг проєкту | Стежте за сайтом ДПС і Мінфіну, подайте зауваження, якщо знайшли неточність | Обговорення — шанс вплинути на текст |
| 5. Внутрішня інструкція | Підготуйте таблицю відповідності «старий рядок — новий рядок» | Скоротить кількість помилок у перших звітах |
Окремо подумайте про договірний бік. Якщо ваші договори з контрагентами передбачають обмін даними про податкові накладні та коригування (наприклад, зобов'язання постачальника вчасно реєструвати накладні), то зміна внутрішнього обліку коригувань є приводом перевірити ці умови. Про наслідки блокування й відновлення накладних — у матеріалі про блокування податкових накладних.
Ризики й типові помилки під час переходу на нову форму
Досвід попередніх змін форми показує повторювані проблеми. По-перше, платники подають декларацію за старим бланком після того, як новий уже набув чинності: електронний кабінет такий звіт не прийме або він буде розцінений як неподаний. По-друге, помилки в нумерації рядків, коли показник «переїхав», а в обліку лишився старий зв'язок. По-третє, розбіжності між декларацією та даними Єдиного реєстру податкових накладних, які підсилюються, коли коригування відображають у різних місцях.
Самостійно виявлену помилку платник виправляє за допомогою розрахунку коригування (уточнюючого розрахунку) до декларації за правилами ст. 50 Податкового кодексу. Форма цього розрахунку теж змінюється разом із декларацією, тож під час переходу особливо важливо знати, за якою формою виправляти помилки за старі періоди: порядок застосування форм щодо минулих періодів визначатиметься остаточним наказом, і його треба буде перевірити окремо.
Крім того, нова структура може вплинути на аналітичні перевірки з боку ДПС. Коли показники групуються за економічною суттю операцій, податкова бачить співвідношення експорту, імпорту й внутрішніх постачань у вужчих розрізах. Відповідно, неточне віднесення операцій до рядка стає помітнішим. Якщо ж до вас уже надійшов запит чи призначено перевірку, пригадайте основні права платника — перевірки бізнесу 2026: мораторій і ваші права.
Часті запитання про нову декларацію з ПДВ
Чи вже діє нова форма декларації з ПДВ?
Ні. Станом на дату матеріалу це лише проєкт наказу Мінфіну, оприлюднений ДПС для обговорення. Звітність потрібно подавати за чинною формою, затвердженою наказом Мінфіну №400 від 09.08.2024 (зі змінами).
Коли нова форма почне застосовуватися?
За проєктом наказ набирає чинності через два місяці після офіційного опублікування. Оскільки наказ ще не затверджено й не зареєстровано в Мін'юсті, точну дату й перший звітний період назвати не можна.
Чи справді декларація стане простішою?
Основна частина скорочується з 21 до 15 рядків, але частину показників переносять у додатки, а коригування потрібно буде деталізувати в таблиці 1.2 додатка Д1. Тому для платників зі значною кількістю коригувань навантаження може не зменшитися.
Чи змінюється строк подання декларації?
Із проєкту не випливає зміни строку: загальне правило п. 203.1 ст. 203 ПКУ — 20 календарних днів після закінчення звітного періоду — лишається. Змінюється форма та порядок її заповнення.
Чи стосується це ФОП-єдинників?
Лише тих, хто є зареєстрованим платником ПДВ. Єдинники, які не реєструвалися платниками ПДВ, декларацію з ПДВ не подають. Це може змінитися для частини ФОП з 2027 року, якщо відповідні зміни до Податкового кодексу будуть ухвалені.
Що робити, якщо в проєкті є неточності?
Надіслати зауваження до Міністерства фінансів чи ДПС у межах процедури обговорення. Це реальний спосіб вплинути на текст — особливо щодо питань, які фахівці вже позначили як неузгоджені, зокрема коригування звичайного експорту.
Висновок
Проєкт нової форми ПДВ-декларації — це не революція, а перебудова структури: менше рядків у основній частині, більше деталізації в додатках, окрема увага коригуванням. Для більшості платників головний ризик — не сама форма, а підготовка: облікове ПЗ, регістри коригувань і внутрішні інструкції. Ми радимо відстежувати остаточний текст наказу, а до того — провести аудит коригувань та поговорити з постачальником програмного забезпечення. Якщо вам потрібна допомога з аналізом того, як зміни вплинуть на конкретний бізнес, чи з перевіркою податкових ризиків у договорах, команда NewFrame Legal готова долучитися.
Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Норми часто змінюються — перед прийняттям рішень звіряйтеся з чинною редакцією актів або зверніться по індивідуальну консультацію. Команда NewFrame Legal супроводжує бізнес у цих питаннях.